​Апарат DSCOVR передав перші зображення з 2019 року

У 2015 р. NASA запустила апарат DSCOVR для вивчення космічної погоди — зокрема, щоб збирати дані про сонячні вітри та корональні викиди маси. Однак найбільшу популярність йому принесла камера EPIC. Річ у тім, що обсерваторія знаходиться в точці Лагранжа L1 системи «Сонце — Земля» на відстані 1,5 млн км від нашої планети. Завдяки цьому вона може повністю фотографувати Землю та, час від часу, знімати проходження Місяця по її диску. Ці фотографії регулярно викладалися на сайті місії.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Журнал №6 2021 (187)

До товару

Схема розташування апарату DSCOVR. Джерело: NASA

На жаль, в кінці червня 2019, DSCOVR перейшов у безпечний режим через збій в системі орієнтації. Подібні події траплялися і раніше, проте вони тривали не більше декількох годин. Нинішній випадок виявився набагато серйознішим. Восени 2019, Національна адміністрація океанічних й атмосферних досліджень (NOAA), що керує апаратом, повідомила, що разом з NASA та неназваною компанією працює над оновленням програмного забезпечення, яке повинно допомогти вивести обсерваторію з безпечного режиму.

Нарешті у лютому були опубліковані кілька нових знімків Землі. Це перші зображення, зроблені DSCOVR з моменту переходу в безпечний режим. Ані NOAA, ані NASA доки не зробили офіційних заяв з приводу статусу місії. Але сам факт появи знімків дозволяє сподіватися на те, що вже скоро DSCOVR відновить регулярні спостереження.

Новини інших медіа
У Чумацькому Шляху виявили найпотужніший природний прискорювач частинок
Blue Origin виявили справжню причину вибуху ракети New Glenn
Надмасивна чорна діра-утікачка допомогає зрозуміти стародавнє злиття
Астробіолог побачив у бактеріях з чистих кімнат NASA несподівану користь
Що Spirit насправді бачив у ґрунті кратера Гусєва
Зодіакальний пил інших систем може завадити пошуку життя у Всесвіті
Нестійкість Кельвіна — Гельмгольца вперше зафіксована на Сонці
Ракета Falcon 9 розлетілась на друзки біля кратера Ейнштейна
Під зорепад Персеїд українці зможуть залишити своє бажання на інтерактивній зоряній мапі
Створений у КПІ наносупутник PolyITAN-1 потрапив до Книги рекордів України