22 квітня спостерігатиметься максимум метеорного потоку Ліриди

22 квітня буде спостерігатися максимум метеорного потоку Ліриди. Загалом його видно кожної ночі з 14 по 30 квітня, але саме цієї ночі кількість «падаючих зір», які можна побачити на небі, буде максимальною.

Метеорний потік ліриди
Метеорний потік Ліриди. Джерело: www.theguardian.com

Ліриди

Ліриди — метеорний потік, який відомий людям чи не найдовше в історії. Згадки про нього присутні в китайських хроніках VII століття до н. е. Докладно про нього можна прочитати у цій статті. Коротко ж можна сказати, що свою назву він отримав від сузір’я Ліри.

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше

Радіант Лірид, тобто область на небі, з якої вони вилітають, насправді розташований в 10° від найяскравішої зорі цього сузір’я — Веги, фактично, на межі між Лірою та Геркулесом.

Умови спостереження

Щороку максимум Лірид припадає на трохи різний час. У 2025-му він настане приблизно о 13:30 за Грінвічем. В Україні в цей момент буде 16:30, тож побачити щось на небі буде неможливо. Для спостереження краще дочекатися хоча б 21:00 і вибратися кудись, де не заважає зайве освітлення, а північний горизонт чистий.

У Лондоні в момент настання піку Лірид буде 14:30. Тож тут також краще почекати темряви. А ось на східному узбережжі США в цей час буде 7:30, отже, варто спостерігати Ліриди перед світанком, коли їхній радіант буде високо в зеніті.

Новини інших медіа
У Чумацькому Шляху виявили найпотужніший природний прискорювач частинок
Blue Origin виявили справжню причину вибуху ракети New Glenn
Надмасивна чорна діра-утікачка допомогає зрозуміти стародавнє злиття
Астробіолог побачив у бактеріях з чистих кімнат NASA несподівану користь
Що Spirit насправді бачив у ґрунті кратера Гусєва
Зодіакальний пил інших систем може завадити пошуку життя у Всесвіті
Нестійкість Кельвіна — Гельмгольца вперше зафіксована на Сонці
Ракета Falcon 9 розлетілась на друзки біля кратера Ейнштейна
Під зорепад Персеїд українці зможуть залишити своє бажання на інтерактивній зоряній мапі
Створений у КПІ наносупутник PolyITAN-1 потрапив до Книги рекордів України