Використавши масив радіотелескопів ALMA (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array), астрономи зуміли отримати найдетальніші на цей час зображення екзотичного об’єкта SS 433 – мікроквазара, розташованого в сузір’ї Орла на відстані близько 18 тис. світлових років від Сонця та відкритого в 1997 році.
SS 433 складається з масивної зорі та надщільного тіла – швидше за все, чорної діри зоряної маси. Останнє поступово перетягує на себе речовину компаньйона. В результаті навколо нього утворився акреційний диск, який активно випромінює в рентгенівському діапазоні. Частина його матерії потім викидається назовні у вигляді джетів (двох високошвидкісних вузькоспрямованих струменів).
Завдяки відносній близькості до Землі SS 433 є особливо цінним об’єктом для астрономів, які вивчають феномен мікроквазарів. Зображення ALMA дозволили вперше побачити його джети. Їхня форма, що нагадує штопор, пов’язана з явищем прецесії. Як з’ясувалося, напрямок струменів не залишається постійним — вони повільно повертаються (приблизно як дзиґа, що сповільнюється) навколо осі, перпендикулярної площині акреційного диска. Розмір цього «штопора» величезний: він у 5 тис. разів перевищує діаметр Сонячної системи.
Ще один цікавий аспект зображень ALMA полягає в тому, що форма SS 433 була детально передбачена завдяки спектроскопічним вимірюванням, виконаним на телескопах Global Jet Watch минулого року. Зіставлення обчислень та результатів реальних спостережень дозволило дослідникам перевірити передбачення щодо напряму та траєкторій джетів. Проведена робота також допомогла отримати відповідь на питання, чому їхня речовина залишається дуже гарячою, навіть на значних відстанях від точки викиду. Дані ALMA говорять про те, що плазма постійно нагрівається через поширення та зіткнення в джеті послідовних ударних хвиль.
За матеріалами https://www.eso.org
