Астероїд-вбивця: динозаври не були приречені до катастрофи

Тривалий час вважалося, що до падіння астероїда динозаври вже перебували у стадії занепаду. Однак нове дослідження, опубліковане в журналі Science, кардинально змінює цю картину. Нові дані стверджують, що динозаври процвітали аж до фатального удару — саме космічна катастрофа, а не внутрішні проблеми, стала причиною їхньої загибелі.

Copilot
Ілюстрація динозаврів крейдяного періоду 66 млн років тому, коли на Землю впав величезний метеорит. Авторство: ШІ Copilot

Група науковців на чолі з доктором Ендрю Флінном з Університету штату Нью-Мексико провела ретельний аналіз гірських порід у басейні Сан-Хуан. Місцевость під назвою Naashoibito Member містить одні з наймолодших у світі скам’янілостей динозаврів. Використовуючи два незалежні методи — аналіз ізотопів аргону та вивчення магнітної полярності порід — дослідники змогли встановити точніший вік цих відкладень.

Результат виявився сенсаційним: останні динозаври Північної Америки жили тут буквально за кілька сотень тисяч років до удару астероїда. За геологічними мірками, це дуже короткий проміжок часу.

Процвітання, а не занепад

Найважливішим висновком дослідження стало те, що динозаври не лише виживали, а й активно процвітали. Аналіз скам’янілостей показав, що навіть в останні мільйони років свого існування вони були надзвичайно різноманітними та досить пристосованими.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

«Не існує єдиної північноамериканської фауни динозаврів, яка б робила їх схильними до вимирання», — запевнив Флінн. Натомість існували окремі, добре адаптовані до своїх регіонів спільноти. На півночі континенту мешкали знайомі нам трицератопси та едмонтозаври, тоді як на півдні, у тому числі й у Нью-Мексико, жили велетенські зауроподи.

динозаври
Наприкінці крейдяного періоду динозаври панували на Землі, перебуваючи у самому розквіті. Ілюстрація: Unsplash

Професор Стів Брусатте з Единбурзького університету з ентузіазмом розповідає про одного із цих гігантів: «Аламозавр був майже 30 м завдовжки й важив більше, ніж Boeing-737. Немає жодних ознак того, що з цими динозаврами відбувалося щось незвичайне або що вони перебували у стані тривалого занепаду».

Чому виник міф про занепад?

Дослідники пропонують логічне пояснення цієї помилки. Доктор Флінн вважає, що вона може бути пов’язана з особливостями геологічного літопису. Наприкінці крейдяного періоду було менше оголених скель, доступних для вивчення, ніж раніше. Це створює ефект «недостатності доказів»: менше порід — менше скам’янілостей — ілюзія занепаду. Насправді ж, якщо дивитися на конкретні багаті місця, як у Нью-Мексико, картина виходить зовсім іншою.

«Наскільки ми можемо судити, здається, що немає жодних причин, через які вони мали б вимерти, крім падіння астероїда», — робить остаточний висновок Флінн.

Ця робота отримала позитивні відгуки від наукової спільноти. Професор Майкл Бентон із Бристольського університету, який не брав участі в дослідженні, назвав нові докази «дуже цікавими». Водночас він зауважив, що питання глобального занепаду динозаврів залишається дискусійним, оскільки нове дослідження охоплює лише одну конкретну місцевість.

Однак тепер зрозуміло одне: принаймні в деяких регіонах планети динозаври зустріли свій кінець на піку еволюції, не підозрюючи про неминучу загрозу з космосу.

Раніше ми повідомляли про те, як таргани вижили після падіння метеорита.

За матеріалами arstechnica.com

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту