Астронавти в космосі втрачають три мільйони еритроцитів щосекунди

Вченим давно відомо, що перебування в космосі негативно впливає на тіло астронавта. Оскільки людство планує тривалі міжзоряні місії, розуміння того, як космос впливає на здоров’я людей, потрібне для безпечних подорожей.

Астронавт на орбіті
Космічна анемія повільно вбиває астронавтів на орбіті. Фото: NASA

Після перших польотів на орбіту астронавти поверталися з анемією — станом, у якому організм відчуває брак еритроцитів для перенесення кисню до тканин. Нове дослідження в журналі Nature, яке фінансується Канадським космічним агентством (CSA), розкриває механізми, які сприяють цьому потенційно небезпечному стану, повідомляє Popular Science.

Три мільйони за секунду

З-понад 35 трильйонів еритроцитів у тілі здорової дорослої людини щомиті утворюється та руйнується (гемолізується) не менше 2 мільйонів. Але в космосі щосекунди руйнується майже 3 мільйони еритроцитів, внаслідок чого астронавти втрачають приблизно на 54% більше клітин крові, ніж на Землі.

«Коли астронавти повертаються на Землю, з ними поводяться так само, як і з людьми після травми. Ми хочемо знати, як швидко вони відновлюються та скільки часу витрачається на повне одужання», — каже провідний автор та лікар-реабілітолог, дослідник з Оттавської лікарні та професор Оттавського університету Гі Трудел.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту
MARROW
Астронавт Тім Пік (праворуч) завершує забір крові в космосі. Зразок взяли у межах експерименту MARROW. Фото: NASA

Раніше вважалося, що така анемія має тимчасовий характер, про що свідчить зниження кількості еритроцитів на 10-12% упродовж перших 10 днів перебування астронавта у космосі. Однак нове дослідження Трудела показує, що анемія продовжується протягом наступних шести місяців.

Згубний вплив космічних польотів

Трудел та його команда вперше продемонстрували причину космічної анемії. Вони створили методи, що відрізняються від попередніх досліджень. Вчені проаналізували зразки дихання та крові в астронавтів під час шестимісячних місій. У період з 2015 по 2020 рік у межах експерименту MARROW зразки були взяті у 14 астронавтів (11 чоловіків та 3 жінок) до того, як вони покинули Землю, під час їхнього перебування на Міжнародній космічній станції (МКС). Потім знову, коли вони повернулися. Команда Трудела виміряла концентрацію молекул чадного газу, що залишилися у диханні астронавтів. Це ознака, яка вказує на збільшення зруйнованих еритроцитів в організмі. Вони виявили, що гемоліз був «первинним ефектом» мікрогравітації, що свідчить про те, що анемія викликана довкіллям.

Дослідники дійшли висновку, що триваліші космічні місії можуть викликати серйознішу анемію. Також з’ясували, що після повернення з МКС астронавти продовжували страждати на анемію впродовж року. Це означає, що кількість еритроцитів ніколи не поверталася до передпольотного рівня.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, майже 25% населення вже страждає на ту чи іншу форму анемії. Це відкриття може бути використане для забезпечення суворіших вимог до здоров’я астронавтів, призначених на більш тривалі космічні місії, та осіб, зацікавлених у космічному туризмі.

Нагадаємо, що раніше астронавтам МКС негайно заборонили виходити у відкритий космос.

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа
У Чумацькому Шляху виявили найпотужніший природний прискорювач частинок
Blue Origin виявили справжню причину вибуху ракети New Glenn
Надмасивна чорна діра-утікачка допомогає зрозуміти стародавнє злиття
Астробіолог побачив у бактеріях з чистих кімнат NASA несподівану користь
Що Spirit насправді бачив у ґрунті кратера Гусєва
Зодіакальний пил інших систем може завадити пошуку життя у Всесвіті
Нестійкість Кельвіна — Гельмгольца вперше зафіксована на Сонці
Ракета Falcon 9 розлетілась на друзки біля кратера Ейнштейна
Під зорепад Персеїд українці зможуть залишити своє бажання на інтерактивній зоряній мапі
Створений у КПІ наносупутник PolyITAN-1 потрапив до Книги рекордів України