Ми не можемо безпосередньо побачити центральні райони нашої Галактики. Цьому заважають щільні хмари пилу, що лежать на шляху до них. На щастя, телескопи, які працюють у різних спектральних діапазонах, дали нам можливість «пробити» пилову завісу. Перетворюючи початково цифрові дані (у вигляді одиниць і нулів) у зображення, доступні людському оку, астрономи вже розглянули в галактичному центрі багато цікавого.
Але якщо одиниці й нулі можуть бути представлені у вигляді картини — як щодо звуку? Команда фахівців місії Chandra використала техніку під назвою «озвучення» і трансформувала цифрові дані в мелодію. У такий спосіб вчені «озвучили» ряд зображень об’єктів глибокого космосу. Серед них і центр Чумацького Шляху, і залишки наднової Кассіопея А, і легендарні «Стовпи творіння».
У випадку з центром нашої Галактики відтворення починається з лівого краю зображення і рухається вправо, відображаючи звуки, що залежать від положення і яскравості джерел випромінювання. Світло об’єктів ближче до верхньої частини відтворюється як більш високі частоти, тоді як інтенсивність світла регулює гучність. Зірки та компактні джерела перетворюються в окремі ноти, а хмари міжзоряного газу й пилу звучать як наростаючий шум. Коли ми досягаємо яскравої області в нижньому правому куті, виникає крещендо. Тут розташована надмасивна чорна діра, маса якої в 4 мільйони разів перевищує сонячну.
Створюючи «мелодію» Кассіопеї А, вчені присвоїли власну ноту кожному з чотирьох основних хімічних елементів (кремній, сірка, кальцій і залізо), знайдених у залишках наднової. Таким чином, звук відображає розподіл матерії в туманності. У «Стовпах творіння» відтворення також виконується зліва направо, з двома різними мелодіями, що відповідають зображенням у видимому і рентгенівському діапазоні.
За матеріалами: https://chandra.si.edu
