Астрономи прагнуть більше дізнатися про природу поглинання зір надмасивними чорними дірами. Для цього вони досліджують подію припливного руйнуванння, що відносно близько від нас.
Подія припливного руйнування
Міжнародна команда астрономів провела багатохвильові спостереження AT 2023clx — найближчого до Землі приливного руйнування (TDE). Результати дослідження, опубліковані 22 січня на сервері препринтів arXiv, дають важливу інформацію про властивості цієї події.
TDE — це астрономічні явища, які відбуваються, коли зоря проходить досить близько до надмасивної чорної діри та її розривають припливні сили останньої, спричиняючи процес руйнування. Після цього рештки світила починають падати на її вбивцю і спричиняють спалах випромінювання, яке сигналізує, що щось сталося.
Розташована на відстані 155,8 млн світлових років від нас, у ядрі галактики NGC 3799, AT 2023clx є найближчою з відомих з оптичних спостережень TDE. Спочатку вона була ідентифікована як транзієнт у 2014 році, а в липні 2023 року була віднесена до припливної події. З максимальною світністю чорного тіла на рівні лише 4,56 трильйона ерг/с, це припливне явище є одним з найслабших відомих.
Спостереження AT 2023clx різними інструментами
Враховуючи, що AT 2023clx є нещодавно відкритою TDE, про її властивості відомо дуже мало. Саме тому група астрономів під керівництвом Паноса Чаралампопулоса з Університету Турку у Фінляндії провела широке дослідження припливної події в оптичному, ближньому інфрачервоному та ультрафіолетовому діапазонах. Для цього вони використовували різні космічні телескопи й наземні засоби спостереження, зокрема космічний апарат NASA Swift і Північний оптичний телескоп (NOT).
Спостереження показали, що AT 2023clx має пікову абсолютну зоряну величину -18.25 в g-діапазоні й максимальну болометричну світність на рівні 32.4 трильйона ерг/с. Це робить дане приливне збурення проміжної світності. Важить надмасивна чорна діра як 1 мільйон Сонць.
Згідно з дослідженням, AT 2023clx досягла свого піка за 10,4 дня, що робить її найшвидше зростаючою TDE, відомою на сьогодні. Астрономи припускають, що таке швидке збільшення було спричинене руйнуванням дуже малої зорі (менше 0,1 маси Сонця) з параметром зіткнення приблизно 0,8.
Спектроскопія виявила блакитний континуум, який повільно охолоджується, а також широкі лінії Бальмера і гелію, які зазвичай спостерігаються за приливних вибухів. Лінії повільно стають вужчими з часом, коли їхня світність падає, і це також зазвичай спостерігається у відомих TDE.
Дослідники зазначають, що AT 2023clx є результатом приливного розпаду зорі малої маси, малого радіуса, з низькою центральною концентрацією, близькою до повного розпаду, але все ж нижче критичного значення. Вони додають, що такий розпад повинен показувати більш різкий підйом і менший спад кривих блиску, ніж інші розпади зірок.
За матеріалами phys.org
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
