Астрономи з Національного наукового фонду США оголосили про виявлення екзопланети, що входить до складу подвійної системи. Знахідка була зроблена завдяки використанню методу астрометрії. Він дозволив визначити повну тривимірну структуру орбіт, пари зір та екзопланети.
Метод астрометрії
Метод астрометрії заснований на точному вимірі положення зорі на небі та визначенні, як це становище змінюється з часом. Якщо навколо зорі обертається планета, то її гравітаційний вплив на зорю призведе до того, що сама зоря рухатиметься малою круговою або еліптичною орбітою (тобто вони обертатимуться навколо загального центру мас).
Описаний спосіб дуже складний для застосування. На сьогодні лише 3, з більш ніж 5000 підтверджених екзопланет, були знайдені за допомогою астрометрії. Це пов’язано з тим, що відхилення у положенні зорі настільки малі, що їх вкрай складно зафіксувати, навіть найпотужнішим з наявних телескопів.
Проте, метод астрометрії має кілька важливих плюсів. По-перше, він дозволяє виявляти екзопланети, які знаходяться на великій відстані від своїх зір. А по-друге, він дає можливість визначати 3D-архітектуру подвійних зоряних систем, на що не здатний жоден з інших методів пошуку екзопланет.
3D-портрет подвійної зоряної системи
Знову відкрита екзопланета, входить до складу близької подвійної системи GJ 896AB. Вона розташована на відстані 20 світлових років від Землі та складається з двох червоних карликів, розділених дистанцією, порівнянною з відстанню між Сонцем та Нептуном. Маса однієї із зір дорівнює 44% сонячної, маса іншої — 17% сонячної. На один оберт, одна навколо одного, їм потрібно 229 років.
Щоб знайти екзопланету, астрономи об’єднали результати оптичних спостережень системи у період з 1941 до 2017 рік, з даними комплексу радіотелескопів VLBA за 2006 — 2011 роки, а також 2020 рік. Подальший аналіз дозволив виявити «розгойдування» однієї із зір, викликане гравітацією її невидимого компаньйона. Його маса вдвоє перевищує масу Юпітера, а період обігу становить 284 дні.
Астрономи також зуміли визначити нахил орбіти екзопланети. Він становить 148°. Це означає, що планета рухається навколо головної зорі у напрямку, протилежному напрямку руху другої зорі, навколо цієї ж зорі. Оскільки всі тіла системи мали сформуватися з єдиного диска, це ставить закономірне питання, який механізм призвів до формування настільки незвичайної орбіти.
За словами вчених, вони сподіваються, що телескопи наступного покоління, дозволять набагато активніше використовувати астрометричний метод. Це дасть можливість вивчити орбітальну структуру інших подвійних зоряних систем.
За матеріалами https://public.nrao.edu
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
