Завдяки дуже великому телескопу Європейської південної обсерваторії (VLT ESO) астрономи змогли виявити раніше невідому чорну діру зіркової маси. Особливість знахідки полягає в тому, що вона розташована за межами нашої галактики.
Знайдена чорна діра ховається у скупченні NGC 1850, що налічує тисячі світил. Воно розташоване у Великій Магеллановій Хмарі — карликовій галактиці, яка віддалена на 160 тис. світлових років від Чумацького Шляху і є його супутником.
Раніше астрономи вже знаходили чорні діри зоряних мас в інших галактиках. Це відбувалося або шляхом реєстрації рентгенівського випромінювання, що випускається при поглинанні ними речовини, або завдяки гравітаційним хвилям, що виникають під час злиття чорної діри з іншою чорною дірою або нейтронною зорею.
Однак найчастіше чорні діри зоряних мас не видають своєї присутності ні рентгенівським випромінюванням, ні гравітаційними хвилями. Тому вчені вдалися до іншого методу. Вони проаналізували рух кожної зорі скупчення NGC 1850, намагаючись знайти сліди відхилень. Для цього вони скористалися накопиченими за понад два роки спостережними даними, отриманими змонтованим на VLT спектрографом MUSE.
Дослідникам вдалося виявити відхилення в русі однієї із зір скупчення, викликані невидимим компаньйоном. Розрахунки показали, що його маса в 11 разів перевищує сонячну. Отже, це не може бути ні білий карлик, ані нейтронна зоря — лише чорна діра. Згодом дані телескопа Hubble підтвердили існування цього об’єкта.
Реєстрація чорної діри в NGC 1850 — перший випадок виявлення такого об’єкта у молодому зоряному скупченні. Його вік становить майже 100 мільйонів років, буквально одну мить за астрономічними мірками.
За словами вчених, у майбутньому вони планують використати цей метод для пошуку інших молодих чорних дір у зоряних скупченнях. Порівнюючи їх зі старішими й масивнішими чорними дірами, вони сподіваються зрозуміти, як відбувається еволюція подібних об’єктів, та поглибити наше розуміння природи походження гравітаційних хвиль.
За матеріалами https://www.eso.org
