У багатьох із нас фтор асоціюється з зубною пастою. Як і переважна більшість хімічних елементів, він був синтезований у надрах зір. Однак ще донедавна точні деталі цього процесу залишалися загадкою для вчених.
Міжнародна команда астрономів намагалася знайти відповідь на це питання. Для цього вони користувалися комплексом радіотелескопів ALMA. Під час огляду неба дослідникам вдалося виявити сліди фтору в надзвичайно віддаленій галактиці, де відбуваються процеси активного зореутворення. Йдеться про NGP-190387. Випущеному нею світлу знадобилося 12 млрд років, щоб дістатися Землі. Це означає, що ми бачимо галактику такою, якою вона була, коли Всесвіту було лише 1,4 млрд років (приблизно 10% від його нинішнього віку).
Фтор у NGP-190387 (у складі флюориду водню) міститься у великих хмарах газу. Оскільки на завершальній стадії свого існування зорі викидають назовні елементи, що утворилися в їхніх ядрах, ця знахідка означає, що світила, в яких утворився фтор, мали пройти свій життєвий шлях і померти дуже швидко.
Учені дійшли висновку, що найімовірніші осередки утворення фтору — зорі Вольфа-Райє. Так називають дуже масивні світила, які живуть лише кілька мільйонів років (це буквально кілька миттєвостей у масштабі історії Всесвіту). Подібні об’єкти раніше вже розглядалися як можливі джерела космічного фтору, але астрономи розробляли й інші сценарії, зокрема його викиди під час пульсацій зір, що проеволюціонували, з масами в кілька сонячних. Але автори відкриття вважають, що подібні сценарії малоймовірні, бо вони вимагають для свого здійснення мільярдів років і при цьому не можуть повністю пояснити кількість фтору, що спостерігається в NGP-190387.
Відкриття фтору в NGP-190387 — один із перших випадків реєстрації цього елемента за межами Чумацького Шляху та сусідніх із ним галактик. Раніше астрономи знаходили його лише у віддалених квазарах, але ніколи ще фтор не спостерігався в галактиці з активним зореутворенням на ранній стадії эволюції Всесвіту.
Варто зазначити, що реєстрація фтору стала щасливим випадком, який був обумовлений гравітаційною лінзою, створеною масивною галактикою. Вона суттєво збільшила яскравість NGP-190387, уможлививши її детальні спостереження.
За матеріалами https://www.eso.org
