RXCJ0232–4420 — це велике скупчення галактик, у центрі якого розташовані дві яскраві зоряні системи. Нові дослідження радіотелескопів uGMRT та MeerKAT показали, що навколо них є колосальне гало, яке простягнулося на 3,6 млн світлових років.

Скупчення RXCJ0232–4420
Гало — це зовнішня розсіяна оболонка галактик, яка зазвичай має форму, близьку до сферичної. Науковці досі продовжують їх досліджувати, але вже зрозуміло, що це складні структури, які складаються з газу та рідко розкиданих зір. Зазвичай гало оточує лише одну галактику.
Однак нещодавно індійські дослідники, які працюють із модернізованим Гігантським метровим радіотелескопом (uGMRT) та радіотелескопом MeerKAT, опублікували дослідження, в якому описали неймовірно велике активне в радіодіапазоні гало, що простягнулося на 3,6 млн світових років.
Йдеться про скупчення галактик RXCJ0232–4420. З 2002 року, моменту свого відкриття, воно неодноразово привертало увагу дослідників. Загалом скупчення містить близько 1000 галактик, а в його центрі розташовані дві особливо великі та яскраві — BCG-A і BCG-B. Відстань між ними становить лише 330 тис. світлових років, тобто приблизно три діаметри Чумацького Шляху.
Радіовипромінювання гало
Науковці, які досліджували RXCJ0232–4420 раніше, вже цікавилися тим, як гало галактик, що входять до складу скупчення, показує себе у радіодіапазоні. Відомо, що воно може мати великий розмір і складатися із сильно намагніченої плазми.
Тоді не було єдиного висновку щодо того, який вигляд має гало. У випадку RXCJ0232–4420 деякі дослідження показували більш традиційні невеликі радіорелікти, інші — значно протяжніші структури.
І ось тепер є підтвердження того, що центральне гало справді має розмір близько 3,6 млн світлових років, тобто більше, ніж відстань від Чумацького Шляху до галактики Андромеди, й охоплює одразу кілька зоряних систем.
Щобільше, поруч із ним зареєстровані ще два активних у радіодіапазоні релікта. Один із них, що розташований на схід від центрального гало, також має гігантські розміри — близько 980 тис. св. років. За словами науковців, ці структури показують, як насправді галактики у скупченні пов’язані між собою.
За матеріалами phys.org