2 грудня японсько-європейський зонд BepiColombo здійснив перший успішний маневр із використанням двох із чотирьох іонних двигунів, встановлених на перелітному модулі MTM (Mercury Transfer Module). До цього інженери провели серію тестів, переконавшись у надійності роботи електрореактивної силової установки.
Згідно з пресрелізом на сайті ESA, тягу іонних двигунів MTM вдалося довести до 125 мН. Це можна порівняти із силою, необхідною для утримання батарейки ААА в підвішеному стані на рівні моря. За словами фахівців місії, увімкнення двигунів пройшло штатно. Відхилення тяги від розрахункового значення становило не більше 2%.
На перший погляд, ця цифра здається мікроскопічною. Але річ у тім, що, на відміну від традиційних хімічних рухових установок, іонні двигуни характеризуються малою витратою палива за досить тривалого часу функціонування. Завдяки цьому космічний апарат, оснащений подібними двигунами, може домогтися збільшення швидкості, недосяжного при використанні звичайного палива. Головне — забезпечити необхідну потужність джерел електропостачання. У цьому випадку, оскільки BepiColombo рухається у внутрішню частину Сонячної системи, енергії, що виробляється його сонячними батареями, з надлишком вистачає для живлення двигунів.
Щоб дістатися до кінцевої цілі, апарат здійснить дев’ять гравітаційних маневрів: один — біля Землі, два — біля Венери та шість — в околицях Меркурія. Також він виконає 22 основних включення іонних двигунів тривалістю до двох місяців. Маневри допоможуть BepiColombo погасити відносну швидкість і вийти на орбіту навколо найближчої до Сонця планети. Очікується, що це станеться 5 грудня 2025 року.
Під час підльоту до Меркурія BepiColombo відстрілить модуль MTM, після чого розділиться на два апарати — європейський MPO (Mercury Planetary Orbiter) так японський MMO (Mercury Magnetospheric Orbiter). А далі кожен із них розпочне свою самостійну наукову місію з вивчення найменшої планети Сонячної системи.
За матеріалами https://www.esa.int
