Зоря Бетельгейзе — червоний гігант, відомий своєю дивною поведінкою. Її часто трактують як те, що світило наближається до свого вибуху. Однак нещодавно вчені припустили, що у нього може бути невидимий компаньйон, який і відповідальний за зміни яскравості.
Дивна поведінка Бетельгейзе
Бетельгейзе — світило в сузір’ї Оріона, яке останніми роками є героєм сенсаційних публікацій. Усі очікують, що ця зоря найближчим часом має перетворитися на наднову. А все тому, що спостереження фіксують постійну зміну її яскравості.
Спочатку Бетельгейзе тьмянішала, потім її яскравість почала відновлюватися. Усім зрозуміло, що це — червоний надгігант, який перебуває на фінальних стадіях свого існування. Зоря пульсує, то розширюючись, то стискаючись, і чимало астрономів висловлюють думку, що, аналізуючи циклічні зміни її світимості, можна точно сказати, скільки ж їй лишилося.
Проте сама циклічність є дуже дивною. Існують два періоди коливань, що накладаються один на одний: короткий (тривалістю 1 рік) та довгий (до 6 років). І якщо із першим все більш-менш зрозуміло, це пульсації самої зорі, то щодо другого жодної впевненості у вчених немає.
Партнер Бетельгейзе
І ось тут з’явилося дослідження науковців з Угорщини та США, публікація якого запланована у журналі The Astrophysical Journal, а текст уже доступний на сайті препринтів arXiv. Саме дослідження присвячене моделюванню можливих причин вторинної мінливості.
Це дослідження повністю виключило можливість внутрішнього джерела цих пульсацій, тобто вони не надходять від самої гігантської зорі, що приблизно у 100 тис. разів яскравіша за Сонце. Найімовірнішим поясненням виявилася наявність поруч із нею невідомого компаньйона.
Він перебуває настільки близько до Бетельгейзе, що жоден земний інструмент не може поки що побачити його присутності. Однак ця невелика зоря поглинає газ та пил, які викидає червоний гігант і тим самим впливає на його світимість.
Коли помре Бетельгейзе?
Що за об’єкт є компаньйоном Бетельгейзе, вчені досі не впевнені. Цілком можливо, що це — нейтронна зоря — ядро померлого світила, що має надзвичайно високу густину та потужне магнітне поле. Але якби це була саме вона, то астрономи фіксували б від Бетельгейзе потужний потік рентгенівського випромінювання, але його немає.
Тому більш імовірним видається варіант, згідно з яким супутником Бетельгейзе є сонцеподібна зоря. Насправді вона може бути навіть у два рази більшою за наше світило, але все одно порівнюваною за масою з ним. Саме на нього вчені тепер полюватимуть наче папараці.
Але залишилося головне питання. Якщо частина всіх коливань червоного гіганта пояснюється зовсім не його станом, то чого тепер варті всі прогнози щодо того, коли Бетельгейзе перетвориться на наднову? Бо насправді ж це може статися і за сто тисяч років, адже є свідоцтва, що свого нинішнього вигляду зоря набула зовсім недавно.
За матеріалами phys.org
