Зонд Einstein — це невеликий орбітальний телескоп, який працює у рентгенівському діапазоні. Нещодавно науковці опублікували статтю про несподіваний спалах радіації, який помітили завдяки Einstein ще у вересні 2024 року.

Спалах рентгенівських променів
18 грудня 2025 року на сервері препринтів arXiv з’явилося дослідження, автори якого повідомили про те, що розгадали загадку спалаху рентгенівського випромінювання EP J2322.1-0301, який досяг Землі ще 27 вересня 2024 року.
Спалах був занадто слабким для того, аби пройти крізь атмосферу Землі й зашкодити живим істотам, але достатньо сильним, щоб його побачив рентгенівський телескоп Einstein. Цей невеликий космічний апарат працює на орбіті нашої планети вже кілька років.
Головним питанням щодо EP J2322.1-0301 було визначення його джерела. І вчені змогли на нього відповісти. Порівнявши координати місця, звідки надійшов сигнал, вони з’ясували, що його джерелом є зоря PM J23221-0301, розташована на відстані близько 150 світлових років від нас.
Зоря PM J23221-0301
За космічними мірками, PM J23221-0301 розташована відносно недалеко від нас. Це помаранчевий карлик, який приблизно на 30 % легший і менший за Сонце. Температура його поверхні складає 4055 К, а вік оцінюється у 1,2 млрд років.
PM J23221-0301 і раніше була відома як джерело рентгенівського випромінювання, але м’якого і стабільного. Тут же науковці мали справу з подією, яка розгорталася впродовж двох земних діб. Спочатку протягом 0,4 доби відбувалося зростання яскравості у рентгенівському діапазоні, а потім 1,4 доби — спад.
Дослідники довели, що у випадку з EP J2322.1-0301 йдеться про спалах, який стався на зорі. За своєю суттю він був дуже схожий на сонячний, але значно потужніший. Те, що під час нього відбувалося випромінювання рентгенівських променів, також не є чимось незвичним.
Насправді вони випромінюються при будь-яких процесах, що пов’язані з потужними електричними струмами. Випромінює їх і наше Сонце, тільки в меншій кількості. Просто у PM J23221-0301 з якоїсь причини значно потужніше магнітне поле.
За матеріалами phys.org