Бум! Ще один потужний сонячний спалах!

У ніч з 19 на 20 червня на Сонці стався ще один спалах класу Х — брат-близнюк того, що відбувся у ніч на 18 червня. Свій «норовливий характер» знову проявила група плям AR4114. О 02:50 за Києвом (23:50 UTC) енергія спалаху досягла рівня X1.91, тобто він лише трошки потужніший за минулий.

Як і два дні тому, цей спалах не супроводжувався помітним корональним викидом маси (CME), і це означає, що ані магнітних бур, ані полярних сяйв ми найближчим часом не матимемо.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Комплект журналів Сонце, Місяць та Марс

До товару

Вважається, що сонячні спалахи викликані перезамиканням силових ліній магнітного поля, у зв’язку з чим виділяється велика кількість енергії. Але видима потужність спалаху пов’язана також із тим, наскільки глибоко відбулося це перезамикання. Прямого зв’язку між енергією спалаху та CME немає: бувають дуже потужні спалахи без викидів, так само як і більш скромні (попереднього класу М) спалахи, що супроводжуються видовищним викидом плазми.

Хоча AR4114 все ще має складну магнітну структуру, а відтак і потенціал для спалахів, за рахунок обертання Сонця він потроху виходить із нашого поля зору і повністю зникне за кілька днів. Якщо за наступні дні з цієї області все ж таки відбудеться викид, то він здебільшого пройде повз Землю.

Спалах у ніч з 19 на 20 червня 2025 року на знімку космічної Обсерваторії сонячної динаміки (SDO)

Новини інших медіа
У Чумацькому Шляху виявили найпотужніший природний прискорювач частинок
Blue Origin виявили справжню причину вибуху ракети New Glenn
Надмасивна чорна діра-утікачка допомогає зрозуміти стародавнє злиття
Астробіолог побачив у бактеріях з чистих кімнат NASA несподівану користь
Що Spirit насправді бачив у ґрунті кратера Гусєва
Зодіакальний пил інших систем може завадити пошуку життя у Всесвіті
Нестійкість Кельвіна — Гельмгольца вперше зафіксована на Сонці
Ракета Falcon 9 розлетілась на друзки біля кратера Ейнштейна
Під зорепад Персеїд українці зможуть залишити своє бажання на інтерактивній зоряній мапі
Створений у КПІ наносупутник PolyITAN-1 потрапив до Книги рекордів України