Cassini допоміг визначити масу кілець Сатурна

Астрономи давно намагалися відповісти на питання, яким є вік кілець Сатурна. Спочатку переважала думка, що вони утворилися разом із планетою 4,5 млрд років тому, тобто вона завжди мала нинішній вигляд. Однак за останні роки була отримана велика кількість свідчень того, що кільцева система гіганта набагато молодша, ніж вважалося раніше. Так зібрані апаратом Cassini дані показали, що речовина з кілець стрімко випадає на планету і всього через кілька сотень мільйонів років Сатурн втратить свою прикрасу.

Кільця Сатурна. Джерело: NASA/JPL-Caltech/Space Science Institute

Нещодавно в астрономів виник ще один доказ цієї теорії. У недавньому випуску журналу Science була опублікована стаття, присвячену аналізу даних, зібраних під час фінальних орбіт Cassini, коли він здійснював «занурення» в проміжок між кільцями та верхніми шарами атмосфери планети. Порівнявши розрахункову орбіту зонда з реальною і врахувавши ефект глибинних атмосферних течій на Сатурні, вчені встановили якийсь гравітаційний вплив газовий гігант та його оточення надавали на міжпланетний апарат, що своєю чергою дозволило уточнити масу кілець. Виявилося, що вона становить приблизно 41% від маси сатурніанського супутника Мімаса — це значно менше за попередні оцінки.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Журнал Юпітер і Сатурн №2 2025 (193)

До товару

Аналіз даних, зібраних на початку 1980-х апаратами Voyager показав, що кільця повинні бути всього на чверть легші за Мімас, а результати теоретичного моделювання — що вони навіть у 2,8 раза важчі за супутник. Менша, ніж очікувалася, маса кілець вказує на те, що вони сформувалися нещодавно. Згідно з розрахунками дослідників, їх вік становить від 10 до 100 млн років. Кільцева система Сатурна може бути навіть молодшою за останніх динозаврів.

Дані, отримані під час фінальних орбіт Cassini, допомогли зробити ще кілька відкриттів — зокрема підтвердити, що верхні шари сатурніанської атмосфери обертаються швидше за сам Сатурн. Лише на глибині 9 тис. км (приблизно 15% радіуса планети) їхнє обертання «синхронізується». Такий самий феномен був виявлений і на Юпітері. Проте, там «синхронізація» настає на глибині близько 3 тис. км. Cassini також підтвердив попередні оцінки маси ядра Сатурна. Вона становить 15-18 мас Землі.

За матеріалами https://www.nasa.gov

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту