Зонд MAVEN остаточно втрачений. Про те, що зв’язок із ним так і не вдалося відновити, повідомили ще 3 червня. Нині ж стало зрозуміло, що час підбити підсумки цієї місії. Вона досліджувала Марс з орбіти впродовж 12 років.
Дванадцятирічна марсіанська місія
NASA припинила спроби відновити зв’язок із космічним апаратом Mars Atmosphere and Volatile EvolutioN (MAVEN) і розпочала виведення орбітального апарата з експлуатації, тим самим завершивши місію, яка понад десять років досліджувала процес втрати атмосфери Марсом.
На пресконференції 3 червня представники NASA оголосили, що комісія з розслідування аномалій — яка була сформована в лютому після кількох невдалих спроб відновити зв’язок з космічним апаратом після втрати сигналу 6 грудня 2025 року — визначила, що MAVEN не можна відновити. Космічний апарат, який працював на орбіті Марса з 2014 року, тепер офіційно виводиться з експлуатації. Його дані будуть архівуватися для майбутніх досліджень.
Запущений у листопаді 2013 року та введений в експлуатацію у вересні 2014-го, космічний апарат завершив свою однорічну основну місію в 2015 році. Після цього він продовжував працювати в межах п’яти продовжених місій протягом наступного десятиліття.
MAVEN став першою місією NASA, спеціально призначеною для дослідження марсіанської атмосфери. Її головна мета полягала в тому, щоб допомогти вченим розгадати одну з найбільших загадок планетології: як Марс, який колись, здавалося, був теплим і вологим, перетворився на холодний і сухий світ, яким він є сьогодні? Протягом місії наукова команда MAVEN опублікувала понад 800 праць, і це ще не все.
Історія відкриттів MAVEN
За 11 років роботи на Марсі апарат MAVEN кардинально змінив уявлення в цій галузі. «Місія MAVEN справді розширила наше розуміння марсіанської атмосфери та її еволюції, — зазначила у пресрелізі Шеннон Керрі, головна дослідниця MAVEN та професорка Лабораторії атмосферної та космічної фізики Університету Колорадо в Боулдері. — Наша наукова команда надзвичайно пишається всіма цими дивовижними відкриттями».
У 2015 році MAVEN дозволив науковцям виміряти швидкість витоку атмосфери, виявивши, що вона різко зростає під час сонячних бур. Потім, у 2025 році, MAVEN став першим космічним апаратом у світі, який безпосередньо спостерігав атмосферне розпилення — специфічний процес витоку атмосфери, під час якого енергійні іони врізаються у верхні шари атмосфери планети та виштовхують молекули газу в космос. Використовуючи 11 років даних про аргон для підтвердження цього, команда показала, що цей процес повільно висушує Марс протягом мільярдів років. MAVEN також задокументував нові типи полярних сяйв, унікальних для Марса, та співпрацював з Perseverance, щоб зафіксувати перше полярне сяйво у видимому світлі, яке коли-небудь бачили з поверхні планети.
MAVEN також зробив значний внесок у роботу «Марсіанської ретрансляційної мережі» — мережі орбітальних апаратів, що забезпечує передачу даних між марсоходами на поверхні та Землею. За даними NASA, за весь час експлуатації MAVEN обробив приблизно 8 % усіх сеансів ретрансляції, запланованих командами марсоходів, але передав майже 18 % усіх даних, надісланих цими місіями на Землю, — продемонструвавши результати, що значно перевищують його технічні можливості.
Втрата зв’язку з MAVEN
Останній контакт апарата MAVEN із Землею відбувся 6 грудня 2025 року, посередині того, що мало бути звичайним прольотом зі зворотного боку Марса. На початку прольоту всі системи космічного апарата працювали у нормальному режимі. А після виходу — тиша: Мережа глибокого космосу NASA нічого не зафіксувала.
Наступні тижні із Землі надходили «сліпі» команди в надії ініціювати перезавантаження. Наприкінці грудня довелося призупинити роботу апарата: Марс опинився між Землею та Сонцем (період відсутності зв’язку, який називається сонячною кон’юнкцією), що тимчасово унеможливило радіозв’язок із будь-яким об’єктом на Марсі.
Спроби зв’язку відновилися у січні 2026-го: Мережа глибокого космосу та 100-метровий телескоп Грін-Бенк Національного наукового фонду у Західній Вірджинії сканували простір у пошуках будь-яких слідів сигналу, але нічого не виявили. У лютому NASA скликала комісію з розгляду аномалій, щоб оцінити, що вже було зроблено, визначити ймовірний стан космічного апарата та вирішити, чи залишається можливість його відновлення.
Причини збою у роботі
У межах радіоастрономічного експерименту, який вже тривав з 6 грудня, наземні приймачі записували сигнали з MAVEN. Інженери JPL переглянули ці записи й змогли виокремити окремі фрагменти корисних телеметричних даних.
Інформація виявилася тривожною. Коли MAVEN вийшов з-за Марса, він обертався зі швидкістю приблизно 2,7 обертів на хвилину. За словами Майка Моро, керівника проєкту MAVEN у Центрі космічних польотів імені Годдарда NASA, це сталося швидше, ніж передбачалося, і це вказує на проблему, від якої космічний апарат, ймовірно, не зміг би оговтатися.
На основі цього комісія склала версію того, що, ймовірно, трапилося: неконтрольоване обертання завадило сонячним панелям заряджати батареї, які розрядилися за кілька годин, аж поки радіосистема повністю не втратила живлення. Чому космічний апарат взагалі почав обертатися, залишається невідомим. Повний звіт комісії про першопричини очікується пізніше цього року.
Погляд у майбутнє
У мережі ретрансляції даних із Марса залишаються чотири орбітальні апарати: Mars Odyssey, Mars Reconnaissance Orbiter, Mars Express і Trace Gas Orbiter Європейської космічної агенції. Керівники місії зазначають, що на цей момент відсутність MAVEN не спричинила серйозних перебоїв у роботі.
Але флот старіє. У травні агенція оголосила тендер на створення «Марсіанської телекомунікаційної мережі» — спеціально розробленої комунікаційної інфраструктури, призначеної для обслуговування наступного покоління безпілотних, а згодом і пілотованих місій на Червоній планеті. Саме такою спеціалізованою магістраллю MAVEN спочатку не планувався, але зрештою став нею. Відповіді від компаній-учасників мають надійти до 15 червня. Те, що буде створено далі, ґрунтуватиметься на досвіді, отриманому під час роботи MAVEN аж до моменту, коли він замовк.
За матеріалами www.astronomy.com
