«Чан’е-5» вийшов на селеноцентричну орбіту

28 листопада китайський космічний апарат «Чан’е-5» активував свій основний двигун на 17 хвилин. Завдяки цьому маневру він вийшов на витягнуту селеноцентричну орбіту. Його переліт між Землею та Місяцем зайняв 112 годин.

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше

Наступного дня «Чан’е-5» зробив нову корекцію траєкторії, що дозволило йому перейти на кругову орбіту висотою близько 200 км. 30 листопада зв’язка посадкового модуля та зльотного ступеня успішно відокремилася від орбітального зонда. Їх посадка запланована на 1 грудня.

Схема місії «Чан’е-5». Джерело: wikipedia.org

Посадковий апарат «Чан’е-5» має сісти біля піку Рюмкера — ізольованого вулканічного утворення, розташованого в північно-західній частині видимої місячної півкулі, на краю Океану Бур. Він збере до 2 кг місячного ґрунту і завантажить його до зльотного ступеня, який після старту з Місяця зістикується з орбітальним зондом і перевантажить зібрані зразки в капсулі, що повернеться на Землю.

Далі «Чан’е-5» проведе кілька днів на селеноцентричній орбіті, після чого виконає маневр для переходу на траєкторію повернення. На відстані 5 тисяч км від нашої планети повернута капсула буде відділена від космічного апарату, ввійде в атмосферу і приземлиться в автономному регіоні Внутрішня Монголія. Очікується, що це станеться 15-16 грудня.

За матеріалами: https://spaceflightnow.com

Новини інших медіа
У Чумацькому Шляху виявили найпотужніший природний прискорювач частинок
Blue Origin виявили справжню причину вибуху ракети New Glenn
Надмасивна чорна діра-утікачка допомогає зрозуміти стародавнє злиття
Астробіолог побачив у бактеріях з чистих кімнат NASA несподівану користь
Що Spirit насправді бачив у ґрунті кратера Гусєва
Зодіакальний пил інших систем може завадити пошуку життя у Всесвіті
Нестійкість Кельвіна — Гельмгольца вперше зафіксована на Сонці
Ракета Falcon 9 розлетілась на друзки біля кратера Ейнштейна
Під зорепад Персеїд українці зможуть залишити своє бажання на інтерактивній зоряній мапі
Створений у КПІ наносупутник PolyITAN-1 потрапив до Книги рекордів України