Чумацький Шлях над Телескопом нової технології

На цьому зображенні можна побачити сліпучу смугу Чумацького Шляху, що нависає над гірським хребтом, посеред якого знаходиться вежа. Воно належить Телескопу нової технологї (NTT) — одного з найважливіших інструментів в історії сучасної астрономії.

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше
Телескоп нової технологї. Джерело: ESO/P. Horálek

Як відомо, чим більше головне дзеркало телескопа — тим більше світла він може зібрати. Але в міру збільшення його розмірів загострюється проблема забезпечення ідеальної точності поверхні. Астрономи з’ясували, що дзеркала діаметром більше п’яти метрів дають зображення значно гіршої якосты, оскільки гравітація починає суттєво спотворювати їх форму.

Вирішенням цієї проблеми стала технологія адаптивної оптики. Суть її полягає в оснащенні телескопа тонким головним дзеркалом, деформаціями якого можна керувати за допомогою системи опор. Вони дозволяють компенсувати спотворення поверхні, викликані гравітацією.

NTT, який побачив своє перше світло у 1989 році, став першим телескопом в історії з повністю адаптивною оптикою. Ще однією важливою новинкою стала інноваційна система вентиляції, яка дозволила значно знизити турбулентність повітря. Ці інженерні рішення забезпечили якісний стрибок в наземній астрономії і стали стандартом, що був використаний у конструкціях усіх наступних великих телескопів світу.

За матеріалами: https://www.eso.org

Новини інших медіа
У Чумацькому Шляху виявили найпотужніший природний прискорювач частинок
Blue Origin виявили справжню причину вибуху ракети New Glenn
Надмасивна чорна діра-утікачка допомогає зрозуміти стародавнє злиття
Астробіолог побачив у бактеріях з чистих кімнат NASA несподівану користь
Що Spirit насправді бачив у ґрунті кратера Гусєва
Зодіакальний пил інших систем може завадити пошуку життя у Всесвіті
Нестійкість Кельвіна — Гельмгольца вперше зафіксована на Сонці
Ракета Falcon 9 розлетілась на друзки біля кратера Ейнштейна
Під зорепад Персеїд українці зможуть залишити своє бажання на інтерактивній зоряній мапі
Створений у КПІ наносупутник PolyITAN-1 потрапив до Книги рекордів України