Чверть сонцеподібних зірок у подвійних системах поглинала планети

Довготривала стабільність орбіт планет Сонячної системи є однією з головних причин, що сприяли розквіту життя на нашій Землі. Водночас, вивчаючи інші зоряні системи, астрономи неодноразово знаходили ознаки, що вказують на серйозні пертурбації, під час яких орбіти екзопланет суттєво змінювалися, а частину з них узагалі поглинуло центральне світило.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Журнал №5 2021 (186)

До товару

Подвійна зоря в уяві художника. Джерело: M. Weiss

Команда дослідників поставила за мету оцінити кількість світів, які спіткала подібна доля. Тож вони звернули увагу на системи, що складаються з двох сонцеподібних зірок. Ідея полягала в тому, що світила в таких «дуетах» утворюються практично одночасно з однієї й тої ж газово-пилової хмари. Тому їхні атмосфери повинні мати ідентичний хімічний склад. Якщо ж вони відрізняються, це свідчить про те, що одна з зір поглинула якийсь зі своїх планетоподібних супутників.

Загалом астрономи вивчили 107 подвійних систем. Під час подальшого аналізу вони дійшли висновку: від 20% до 35% досліджених світил поглинали свої планети, що говорить про їхнє бурхливе минуле. На думку вчених, надалі цей метод можна буде адаптувати, щоб звузити перелік систем, у яких слід шукати придатні для життя землеподібні екзопланети.

За матеріалами: https://www.sciencealert.com

Новини інших медіа
У Чумацькому Шляху виявили найпотужніший природний прискорювач частинок
Blue Origin виявили справжню причину вибуху ракети New Glenn
Надмасивна чорна діра-утікачка допомогає зрозуміти стародавнє злиття
Астробіолог побачив у бактеріях з чистих кімнат NASA несподівану користь
Що Spirit насправді бачив у ґрунті кратера Гусєва
Зодіакальний пил інших систем може завадити пошуку життя у Всесвіті
Нестійкість Кельвіна — Гельмгольца вперше зафіксована на Сонці
Ракета Falcon 9 розлетілась на друзки біля кратера Ейнштейна
Під зорепад Персеїд українці зможуть залишити своє бажання на інтерактивній зоряній мапі
Створений у КПІ наносупутник PolyITAN-1 потрапив до Книги рекордів України