Однією із задач, заради якої створювався космічний телескоп James Webb, є знаходження слідів життя за межами Землі за допомогою спектроскопії. Однак нещодавно у вчених виникли великі сумніви щодо досяжності цієї мети через низку можливих перешкод.
James Webb та пошуки позаземного життя
Нещодавнє відкриття в атмосфері планети K2-18b двох речовин, які можна вважати біомаркерами, вилилося у тривалі обговорення того, як ця новина поєднується з іншими фактами, які відомі про цей світ. Пізніше фахівці почали обговорювати те, наскільки результати, отримані космічним телескопом, взагалі можна вважати доказом існування десь життя.
І тут в обговореннях виринула стаття Сари Сігер із Массачусетського технологічного інституту, присвячена цьому питанню. У ній вона вказала на низку проблем, які потенційно здатні унеможливити визначення наявності життя цим інструментом.
Взагалі пошук слідів позаземного життя офіційно вважається одним із завдань, заради якого і створений космічний телескоп James Webb. Для цього у нього на борту є одразу кілька найдосконаліших спектрографів, які здатні визначити наявність навіть невеликої кількості певної речовини в атмосфері екзопланети.
Однак насправді все не так просто, як здається. Річ у тім, що абсолютно все світло, яке надходить до нас від планети, насправді є випромінюванням її зорі, яке пройшло крізь атмосферу і в якому, як вважається, можна знайти сліди речовин, з якими воно зустрілося в дорозі.
Проблеми зі спектроскопією
Зазвичай James Webb визначає хімічний склад атмосфер екзопланет під час транзитів, тобто в моменти, коли планета опиняється між своєю зорею і нами. Уявлення про ефективність цього методу базується на припущенні, що вчені здатні ефективно відділити лінії, що виникли на Сонці, від тих, які світло набуло при проходженні атмосфери.
Однак насправді щодо цього є певні сумніви. Метод добре працює у випадку, коли планета обертається навколо червоного карлика. Якщо ж зоря значно яскравіша за нього, то вона просто починає «засвічувати» все, і можна не помітити навіть самої планети, не те, що ознаки життя на ній.
Крім того, значний внесок у спотворення результатів спостережень вносять плями на зорі. Конкретного випадку із K2-18b усе це не стосується. Там зоря цілком дозволяє провести якісний спектроскопічний аналіз. Проблема скоріше із самою планетою.
Однак треба визнати, що James Webb, попри численні заяви, надійно виявляти біомаркери не може. Скоріше він здатний давати деяку узагальнену характеристику атмосфер екзопланет. Науковці сподіваються, що телескопи, які будуть здатні на це, з’являться у наступному десятилітті.
За матеріалами phys.org
