Однією з основних проблем подорожей на Марс є сонячна радіація, від якої астронавти абсолютно не захищені. Дослідники з Київського національного університету припустили, що для їхнього захисту можна використати астероїд.
Радіація дорогою на Марс
З сучасними реактивними технологіями подорож від Землі до Марса займатиме кілька місяців. І весь цей час на астронавтів діятиме радіація нашого Сонця, яку зазвичай затримує магнітне поле Землі й озоновий шар.
Вберегти від неї людей під час польоту міг би штучний щит. Але він важить настільки багато і такий великий, що його запуск у космос становив би серйозну проблему. Проте Віктор Решетник із Київського національного університету імені Тараса Шевченка та його студент припускають, що є спосіб обійтися і без нього.
У своїй статті, нещодавно опублікованій на сервері препринтів arXiv, вони стверджують, що для цього достатньо знайти підходящий астероїд і летіти між планетами, прикриваючись ним від Сонця. Знайти такий насправді неважко, адже зараз відомо близько 35 тис. подібних тіл, які зближуються із Землею.
Космічні маршрути
Загалом дослідники знайшли 525 астероїдів, орбіти яких пролягають так, аби, прикриваючись ними, можна було здійснити міжпланетний переліт менше, ніж за 180 діб. Потім вони ще більше звузили цей список до розумної швидкості під час наближення до планети, з якої вони повинні були почати — по суті, щоб переконатися, що космічний корабель з екіпажем зможе наздогнати астероїд, не спалюючи абсурдну кількість палива.
У результаті вони отримали список зі 120 маршрутів, які можна було використовувати на практиці: 44 — від Землі до Венери, 17 — від Землі до Марса, 13 — від Марса до Землі, 2 — від Марса до Венери, 38 — від Венери до Землі та 6 — від Венери до Марса. Щоправда, більшість із цих тіл достатньо невеликі, не більш ніж 370 м у діаметрі. Проте для тих космічних кораблів, які люди збираються будувати у найближчому майбутньому, цього цілком достатньо.
Крім того, було знайдено кілька ще більш унікальних астероїдів. 11 з них дозволяють здійснити подорож не тільки із Землі на Венеру, але й назад, 1 — робити те ж саме між Венерою та Марсом. Ще два могли здійснювати подвійні рейси: один із Землі до Венери та Марса, а другий — з Марса до Венери або Землі.
Але не було жодного, який би міг вільно пересуватися між усіма трьома планетами. Це зовсім не означає, що такого об’єкта не існує взагалі. Ми ще не знаємо всіх навколоземних астероїдів і, цілком можливо, в майбутньому один такий знайдемо.
За матеріалами phys.org
