Науковці з Інституту SETI зацікавились питанням, а що було б, якби десь далеко від нас була планета, в усьому подібна на Землю, і вчені на ній подивилися б у бік Сонячної системи. Що вони могли б побачити чи почути? Відповідь виявилася приголомшливою.
Техномаркери
Нещодавно Софія Шейх з Інституту SETI разом із Characterizing Atmospheric Technosignatures та колегами з Пенсильванського університету опублікувала дослідження, в якому відповіла на запитання, наскільки помітною є наша цивілізація для розумних істот, що живуть біля інших зір.
Взагалі Інститут SETI — це провідна наукова установа, яка займається пошуком позаземного життя. При цьому тамтешні науковці насамперед шукають те, що називається загальним терміном «техносигнатури», або «техномаркери». Так називають будь-який прояв позаземних технологій, який ми здатні помітити з Землі чи її орбіти.
При цьому дослідники та ентузіасти зазвичай виходять з припущення, що техномаркери відносно легко можуть бути знайдені біля будь-якої зорі Чумацького Шляху, треба тільки достатньо уважно на неї дивитися. Однак упередження неодноразово критикувалося науковцями, які стверджують, що радіосигнали чи сліди промислових викидів в атмосфері екзопланети зі збільшенням відстані стають непомітними для земного спостерігача.
Щоб розібратися, що ж там насправді відбувається, Софія Шейх і змоделювала, що було б, якби далеко в космосі існував близнюк Землі й там були б свої науковці Інституту SETI з усім сучасним арсеналом астрономічних приладів. З якої відстані вони могли б помітити різні види техномаркерів?
Чи добре видно людську цивілізацію?
Взагалі серед техномаркерів вчені виділяють кілька великих груп ознак: радіосигнали, атмосферні сліди, візуальні ознаки присутності розумних істот і, нарешті, матеріальні артефакти у вигляді різних залізяк, які інші розумні істоти посилають у космос. Останнім часом через розвиток космічних телескопів саме про склад атмосфер говорять як про найнадійніший біомаркер.
Нове дослідження показало, що припущення про те, що відстань, з якої порівнювані з нашими засоби спостереження можуть виявити подібну до земної цивілізацію, значно менша за галактичний диск, правильне. Навіть наші найпотужніші техномаркери видно з відстані у максимум 12 тис. світлових років, що навіть менше, ніж відстань до центра Чумацького Шляху.
І ці техномаркери — саме радіосигнали, точніше — досить специфічний їхній різновид. Йдеться про сигнали, надіслані радіотелескопами. Вони, по своїй суті, є вузькими променями, спрямованими у певну ділянку неба.
Наступний за ними за легкістю виявлення техномаркер — найпотужніші військові радари. Вони «обмацують» усе небо, проте їхні сигнали взагалі не несуть жодної інформації. Виявити таке джерело випромінювання можна з відстані у кілька десятків світлових років.
І тільки з відстані у кілька світлових років, тобто приблизно з найближчих до нас зір, можна впевнено вловлювати промені потужних лазерів, звичайне радіо і телебачення, а також найпомітніший наслідок роботи промисловості — оксид азоту в атмосфері Землі.
Щодо вогнів міст, теплових островів та ненаправлених лазерів, то їх можна побачити перебуваючи хоча б у межах Хмари Оорта. Ну а супутники на орбіті взагалі можна роздивитися лише тоді, коли телескоп стоїть не далі, ніж на Марсі.
За матеріалами phys.org
