Приблизно через 7 млрд років Сонце перетвориться на червоний гігант, що зробить життя на Землі неможливим. Утім, цілком імовірно, що новим прихистком для людства стане Європа — вкритий кригою супутник Юпітера.
Сонце як червоний гігант
Через 7 млрд років наше Сонце перетвориться на червоний гігант. Його зовнішні оболонки роздуються, а світимість зросте у багато разів. Меркурій та Венера просто зникнуть у його глибинах. Що буде із Землею, поки що не встановлено, але зрозуміло, що навіть якщо вона і не впаде на нашу зорю, то перетвориться на вогняну кулю, і життя на ній буде неможливим.
Проте ймовірно, що життя буде можливим десь в іншому місці. У нещодавньому дослідженні вчені перевірили, чи може так статися, що під час перетворення на червоний гігант схожі на земні умови виникнуть на супутнику Юпітера Європі.
Зараз цей невеликий світ повністю вкритий кригою. Десь у глибинах Європи може ховатися океан, повний життя, але на поверхні живі істоти існувати не можуть. Для цього необхідно, аби він отримував більше енергії ззовні й розтанула крига.
При цьому треба розуміти, що стадія червоного гіганта — це лише короткий епізод в житті зорі між її перебуванням на головній послідовності й довгим «постжиттям» після скидання зовнішніх оболонок та перетворення на білий карлик.
Те, що деякі планети переживають цей процес, відомо за дослідженнями самих білих карликів, в оточенні яких буває чимало крижаних тіл. А от систему червоного гіганта поки що не вдалося роздивитися як слід, тому те, що там відбувається, доводиться виводити теоретично.
Результати моделювання
Власне, робота науковців полягала у створенні двох моделей: ситуації в системі Юпітера, коли нашому Сонцю буде 12,0 млрд років, та тоді, коли йому буде 12,5 млрд років. У першому випадку Юпітер відділятиме від поверхні нашої зорі 2 а.о. у другому — тільки 0,8 а.о.
Дослідження показали, що у цьому проміжку часу нагрівання Юпітера призведе до утворення у верхніх шарах його атмосфери щільного покриву хмар з водяної пари. Вони дуже сильно підсилять альбедо планети, й відбите світло сприятиме нагріванню супутників.
У результаті крига Європи почне танути. Оскільки це небесне тіло не має щільної атмосфери, вода буде сублімуватися, тобто з твердого стану одразу переходитиме у газоподібний, оминаючи рідкий. При цьому вся ця пара достатньо швидко буде втрачена через низьку силу тяжіння супутника.
Однак частина води все ж лишатиметься у вигляді рідини. Триватиме це відносно недовго — близько 200 тис. років. Проте увесь цей час Європа залишатиметься придатною до життя.
За матеріалами phys.org
