В американській навколокосмічній спільноті точаться обговорення щодо того, якої космічної стратегії треба дотримуватися. Чи варто одразу намагатися відправити пілотовану місію на Марс, чи все ж спочатку використати Місяць як тренувальний майданчик.
Ілон Маск і політ на Марс
Між Ілоном Маском та експертами NASA розгорілася суперечка щодо того, що має бути наступною великою метою пілотованих місій: Місяць чи Марс. 2 січня мільярдер залишив на своїй сторінці у мережі Х публікацію, в якій заявив, що присутність людини на нашому супутнику його не цікавить і він одразу планує послати людей на сусідню планету.
Ця заява стала своєрідною відповіддю на статтю інженерів NASA про те, що хоч як крути, а перед значно тривалішою місією на Марс треба все відпрацювати на Місяці. І насамперед технологію виробництва з місячної криги водню та кисню як палива для повернення на Землю.
Проте власник SpaceX, яка має близько 4 млрд доларів у контрактах на створення модуля для посадки на Місяць, схоже, готовий від них відмовитися. Для нього значно важливіше швидше дістатися Марса. Безпілотну подорож туди Starship, за його задумом, має здійснити вже під час наступного стартового вікна у 2026 році, а вже у 2028-му має відбутися пілотований політ.
Магазин від Universe Space Tech
Комплект журналів Сонце, Місяць та Марс
До товаруЧому спочатку треба летіти на Місяць?
Усі ці заяви Маска вже встигли розкритикувати у NASA під час пресконференції, яка відбулася 7 січня. Заяви фахівців, по суті, можна звести до тези, що однією тільки здатністю Starship долетіти до Марса успіх місії не забезпечується. Є ще багато інших питань, зокрема виживання людей.
І йдеться не лише про успішну посадку та зліт з поверхні Червоної планети. Треба також пересвідчитися в надійності систем життєзабезпечення. Зараз інженери мають досвід їхнього використання на МКС, але політ на Марс вимагає більшої автономності.
І саме Місяць мав би стати випробувальним майданчиком для них. Крім того, треба на практиці відпрацювати логістику. Забезпечення космічних баз тільки здається зрозумілим, але які у ньому можуть виникнути проблеми на практиці, ніхто не знає. І знову ж, саме програма Artemis мала б стати полігоном, на якому у разі виникнення позаштатних ситуацій їх відносно легко було б компенсувати додатковими запусками із Землі.
Марсіанська енергетика
Окреме велике питання — звідки астронавти братимуть на Марсі енергію. Нещодавно в NASA затвердили проєкт космічного ядерного реактора, який мали б випробувати під час реалізації Artemis і надалі використовувати в інших проєктах.
Проте у схему реактора при адаптації його після Місяця довелося б вносити низку змін. Зокрема, це стосується будови радіатора, якому довелося б працювати в умовах атмосфери. Усі ці зміни планувалося вносити поступово на основі аналізу практичного використання. Як це все буде реалізовуватися у випадку стрімкого ривка на Марс, відповідей немає.
За матеріалами spacenews.com
