У новому випуску журналу Science були опубліковані три статті, присвячені внутрішній будові Червоної планети. Автор цих матеріалів — міжнародна команда вчених, яка входить до складу місії InSight.
Сейсмометр SEIS. Джерело: NASA/JPL-Caltech
Магазин від Universe Space Tech
Комплект журналів Сонце, Місяць та Марс
До товаруПісля посадки на Марс InSight установив на його поверхні сейсмометр SEIS. За час роботи цей інструмент зареєстрував 733 окремих сейсмічних події. Проаналізувавши інформацію про 35 марсотрясінь магнітудою від 3 до 4 балів, учені зуміли скласти модель поширення сейсмічних хвиль усередині планети. У свою чергу, це дозволило визначити приблизні межі шарів Марсу та встановити розмір його ядра. Раніше всі припущення з цього приводу ґрунтувалися виключно на непрямих даних.
Дослідникам удалося з’ясувати, що марсіанська кора містить у 13-20 разів більше радіоактивних елементів, ніж мантія. У процесі їхнього розпаду виділяється тепло, яке сильно нагріває цей регіон. Сама ж кора складається з кількох шарів. Учені розробили дві моделі її будови. Перша передбачає, що вона має два шари, а товщина її сягає 20 км. Згідно з другою моделлю, кора Червоної планети складається з трьох шарів, а її максимальна глибина досягає 37 км.
Під корою розташована мантія завтовшки 1560 км. Щодо літосфери (цим терміном позначають тверду оболонку планети, що складається з кори та верхньої частини мантії), то її глибина сягає 400-600 км. Це більше, ніж у нашої планети.
Внутрішня будова Марсу в уяві художника. Джерело: NASA/JPL-Caltech
Радіус марсіанського ядра — 1830 км. Воно менш щільне, ніж вважалося раніше, і містить достатньо велику кількість легких елементів на кшталт сірки, кисню, вуглецю та водню. Також дані InSight свідчать про те, що, на відміну від Землі, у Марсу відсутній поділ мантії на два шари. Ймовірно, це пов’язано з тим, що з якихось причин у далекому минулому механізм планетного динамо Червоної планети «вимкнувся», що призвело до втрати нею глобального магнітного поля.
