Де в космосі ховається сірка

Науковці намагалися з’ясувати, чому в космосі спостерігається значно менше сірки, ніж очікувалося. Вони припустили, що причина цього у тому, що вона перебуває у складі молекулярних хмар у вигляді кількох різних форм, які весь час перетворюються одна на одну.

Сірка ховається у молекулярних хмарах
Сірка ховається у молекулярних хмарах. Джерело: phys.org

Загадка сірки в космосі

Міжнародна група дослідників нещодавно опублікувала в журналі Nature дослідження, в якому спробувала розгадати стару астрономічну загадку. Вона стосується того факту, що у Всесвіті, й зокрема у молекулярних хмарах, з яких потім утворюються зорі, сірки значно менше, ніж мало б бути.

На Землі та на інших планетах Сонячної системи сірки вистачає. Кислотні дощі, гіпсові відкладення та вулкани на Іо є тому свідченням. Загалом оцінюється, що вона має бути десятим за розповсюдженістю елементом у Всесвіті.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

То чому ж у молекулярних хмарах, з яких усе і має починатися, спостерігається на три порядки менше сірки, ніж мало б бути? Науковці вважають, що у цьому разі «не спостерігається» не означає «немає». Цілком можливо, що ми цього елемента просто не бачимо.

Форми сірки

Річ у тім, як науковці визначають присутність тієї чи іншої речовини у складі астрономічних об’єктів. Це робиться завдяки спектрометрії. А вона полягає в тому, що молекули конкретної форми залишають сліди, які видно у розкладеному у «веселку» світлі.

Тобто наша здатність побачити сірку впирається у знання того, в якій формі вона перебуває. І у новому дослідженні вчені припустили, що вона може існувати у двох формах: октасульфурної корони, що являє собою групу з восьми атомів сірки, сконфігурованих у кільцеподібні корони, та полісульфанів, ланцюгів атомів сірки, пов’язаних воднем.

Ці молекули можуть утворюватися на крижаних пилових зернах, фіксуючи сірку у твердих формах. Виявити їх там не так вже і просто. До того ж одна форма весь час перетворюється на іншу. І в таких умовах навіть за допомогою такого потужного інструмента, як спектрограф космічного телескопа James Webb, виявити її не так вже і просто.

За матеріалами phys.org

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту