Небіологічні джерела не можуть повністю пояснити велику кількість органічних сполук у зразку, дослідженому марсоходом Curiosity. Про це йдеться у статті, опублікованій 4 лютого в журналі Astrobiology.
У березні 2025 року вчені повідомили про виявлення невеликих кількостей декану, ундекану і додекану в зразку породи, проаналізованому ровером Curiosity. Це були найбільші органічні сполуки, знайдені на Марсі. Дослідники висунули гіпотезу, що вони можуть бути фрагментами жирних кислот, що збереглися в стародавньому глинистому сланці в кратері Гейла. На Землі жирні кислоти виробляються в основному живими організмами, хоча вони можуть утворюватися і в результаті геологічних процесів.
За даними Curiosity, неможливо було визначити, чи були виявлені молекули продуктом життєдіяльності живих організмів. Тому вчені провели дослідження, під час якого оцінили відомі небіологічні джерела цих органічних молекул, такі як метеорити, що впали на поверхню Марса.
У своєму звіті дослідники повідомили, що розглянуті ними небіологічні джерела не можуть повністю пояснити велику кількість органічних сполук. Тому розумно припустити, що вони могли бути утворені живими організмами.
Щоб дійти такого висновку, науковці об’єднали результати радіаційних експериментів, математичне моделювання та дані Curiosity. В результаті вони «перемотали час» приблизно на 80 млн років — період, упродовж якого порода могла піддаватися впливу на поверхні Марса. Це дозволило оцінити, яка кількість органічного матеріалу могла бути присутня до його руйнування в результаті тривалого впливу космічної радіації: набагато більше, ніж могло б спричинити типовий небіологічний вплив.
За словами наукової команди, необхідні додаткові дослідження, щоб краще зрозуміти, як швидко органічні молекули розкладаються в марсіанських умовах. Лише після цього можна буде зробити якісь висновки про відсутність або наявність життя на Червоній планеті.
Раніше ми розповідали про виявлення води в знаменитому марсіанському метеориті.
За матеріалами NASA
