Науковці змогли довести, що кількість слабких струмів, що час від часу виникають на супутниках, корелює з кількістю зарядів у навколишньому середовищі. Це потенційно може допомогти захистити їх у майбутньому.
Супутники на орбіті
Науковці з Лос-Аламоської національної лабораторії нещодавно провели цікаве дослідження щодо електричної активності супутників, розташованих на орбіті. Стаття «Радіочастотні перехідні процеси, корельовані з потоком електронів, виміряним на борту STP-Sat6» опублікована в журналі Advances in Space Research.
Зазвичай вважається, що супутники літають у вакуумі, й кожен джоуль енергії у їхніх електричних системах порахований. Досвідченіші люди знають, що насправді навколо них ще достатньо багато молекул атмосфери. Фахівці ж чули й про те, що в їхніх електричних ланцюгах інколи стаються мікроскопічні пробої.
Зазвичай вони малопомітні, але потенційно можуть нести загрозу функціонуванню електроніки. Звідки вони беруться? Досі це було не встановлено, але підозра, що винне те саме середовище, якого ніби як немає, але яке насправді існує, напрошується сама собою.
Результати дослідження
Якщо навколо супутників є якісь молекули, то з високим ступенем імовірності присутні й заряди. А з точки зору фізики, супутник — це провідник, що рухається у магнітному полі й приречений на виникнення струмів. Це в теорії, а на практиці все це довели ось у цьому дослідженні.
Супутник Міністерства оборони США на геостаціонарній орбіті під назвою STP-Sat6 має на борту датчики, які визначають електричну активність і всередині апарата, і ззовні. Це дає дослідникам унікальну можливість одночасно переглядати дані як про радіочастоти, так і про електронну активність.
Приблизно у трьох чвертях випадків піки електронної активності передували подіям SED на 24–45 хвилин. Ця затримка свідчить про те, що накопичення заряду від низькоенергетичних електронів відіграє ключову роль у підготовці космічного корабля до електростатичних розрядів.
За матеріалами phys.org
