У порівнянні з спіральними галактиками, що мають складну й чітко виражену структуру, еліптичні швидше нагадують хмари. Вони характеризуються плавними невизначеними контурами і порівняно яскравими ядрами, які оточені розпливчастими «туманностями», що дифузно світяться.
Але зовнішність буває оманливою. Близько 10% еліптичних галактик простягається в навколишній простір набагато далі, ніж здається. Крім того, вони мають ряд дуже тонких структур, що часто мають форму петель і оболонок.
У лівій верхній частині представленого знімка можна побачити галактику NGC 474, розташовану на відстані близько 100 млн світлових років від Чумацького Шляху в сузір’ї Риб. Вона є чудовим прикладом оболонкової еліптичної системи. Її основне масивне “тіло” оточують гігантські волокнисті “хвости”, а внутрішня структура утворена поруч вкладених один в одного концентричних кільцевих оболонок. Повна довжина цієї галактики перевищує розмір поля зору, охопленого знімком. Її зовнішні області («вуса»), схожі на клуби та волокна диму, простягаються на великі відстані від основного обсягу «зоряного острова».
Астрономи не можуть до кінця пояснити, чому деякі галактики мають саме такі зовнішні обриси та будову, але сходяться на тому, що вся справа в силах гравітації, а точніше, в особливостях гравітаційної взаємодії сусідніх галактик одна з одною. В такому випадку причиною може бути вплив NGC 470 – спіральної системи, яку можна побачити у нижній правій частині кадру. Мільярди років її впливу призвели до виникнення хвиль щільності та деформації вихідних структур NGC 474.
Цей знімок двох галактик був опублікований в рамках програми «Космічні скарби ESO» — освітньо-просвітницької ініціативи, метою якої є фотографування цікавих, загадкових чи просто красивих об’єктів південного неба. Знімання зазвичай проводиться в такий час, коли телескопи Європейської Південної обсерваторії через ті чи інші причини не в змозі вести заплановані спостереження. Однак, всі отримані дані можуть використовуватися в наукових цілях та доступні астрономам через Науковий архів ESO.
За матеріалами: https://www.eso.org
