9 та 10 серпня одразу дві місії ESA скористаються гравітацією Венери, щоб здійснити корекції своїх орбіт. Цей подвійний проліт надасть ученим унікальну можливість одночасно вивчити оточення другої планети, причому в точках, які рідко відвідуються автоматичними посланцями Землі.
Схема подвійного прольоту Венери зондами Solar Orbiter і BepiColombo. Джерело: ESA
Першим стане зонд Solar Orbiter. 9 серпня він пройде на відстані 7995 км від венеріанської поверхні. Зближення зменшить перигелій його орбіти та збільшить її нахил до екліптики, що надалі дозволить апарату вивчати полярні регіони Сонця.
Лише через 33 години на відстані 550 км від Венери пройде BepiColombo. Він прямує до Меркурія. Цьому апарату необхідно здійснити тривалу серію гравітаційних маневрів, щоб погасити свою орбітальну швидкість і вийти на орбіту навколо першої планети.
Варто зазначити, що фотографування Венери з високою роздільною здатністю під час цих прольотів не передбачене. Solar Orbiter постійно повернутий теплозахисним екраном у бік Сонця. В екрані є спеціальні «вікна» з заслінками, що відкриваються. Це дозволяє бортовим камерам вести зйомку поверхні нашого світила. Але через таку конструктивну особливість зонд не зможе зробити світлини Венери.
Solar Orbiter поблизу Венери (концепт). Джерело: ESA/ATG medialab
Щодо BepiColombo, то його наукові камери будуть активовані лише після прибуття до Меркурія. Тож апарат зможе сфотографувати Венеру тільки за допомогою «селфі-камер», встановлених на борту перелітного модуля MTM і призначених для моніторингу його стану. Камери можуть робити чорно-білі знімки розміром 1024×1024 пікселів.
Водночас учені сподіваються отримати безліч цінних даних про стан космічного простору в околицях Венери. І Solar Orbiter, і BepiColombo проведуть низку вимірювань магнітних полів, плазмових і радіохвиль, а також заряджених частинок. Завдяки своїм траєкторіям зонди пролетять крізь області, які раніше практично не вивчалися іншими земними посланцями. Очікується, що зібрані ними дані будуть доповнені результатами спостережень японського апарата «Акацукі», який все ще працює на венеріанській орбіті. Це дозволить ученим скласти комплексну картину процесів, що відбуваються поблизу другої планети від Сонця.
