2 жовтня автоматичний апарат BepiColombo здійснив свій перший проліт Меркурія й успішно скористався гравітацією першої планети, щоб знизити свою геліоцентричну швидкість. У найближчі чотири роки зонду належить виконати ще п’ять аналогічних маневрів. Вони дозволять йому вийти на постійну навколомеркуріанську орбіту до грудня 2025 року.
Під час прольоту BepiColombo зробив кілька знімків планети з використанням «селфі-камер». Крім цього, апарат активував деякі зі своїх наукових інструментів і провів низку пробних вимірювань. Їх можна назвати «першим зразком» даних, які будуть отримані після того, як зонд вийде на постійну орбіту навколо Меркурія та розпочне виконання своєї наукової програми.
Так, встановлений на борту BepiColombo спектрометр MGNS успішно зареєстрував потоки нейтронів і гамма-променів, що виходять від Меркурія. Вони утворюються в результаті взаємодії галактичних космічних променів із верхнім шаром ґрунту планети. Їхні параметри узгоджуються з тими даними, які раніше отримав апарат MESSENGER.
Ультрафіолетовий спектрометр PHEBUS провів аналіз меркуріанської екзосфери. Так називають надзвичайно розріджену газову оболонку, що складається з атомів, захоплених із сонячного вітру та вибитих ним із поверхні Меркурія. В отриманих спектрах чітко проглядаються лінії водню та кальцію.
BepiColombo також виконав вимірювання магнітного та гравітаційного поля планети. Зібрані його приладами дані були перетворені на звукову доріжку, щоб усі охочі могли відчути себе на місці земного посланця, що пролітає повз Меркурій.
За матеріалами https://www.esa.int
