Ета-Аквариди: метеорний потік, яким варто помилуватися 6 травня

5–6 травня метеорний потік Ета-Акварид досягне піка. За годину можна буде спостерігати чимало летючих зір. Однак для того, аби їх побачити, треба прокинутися перед світанком.

Ета-Аквариди
Ета-Аквариди

Ета-Аквариди

З 19 квітня по 28 травня спостерігається метеорний потік Ета-Аквариди. Протягом усього цього часу на небі можна побачити, як зорі вилітають з області простору, що зветься радіантом і який розташований у сузір’ї Водолія.

У 2025 році Ета-Аквариди сягнуть свого піка 5–6 травня. В цей час ZHR дорівнюватиме 50, проте насправді їх можна буде побачити значно менше. При цьому потік лишається достатньо маловідомим і малопопулярним.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Журнал №1 (176) 2020

До товару

Причина полягає в тому, що дивитися його краще з Південної півкулі, у Північній умови спостереження значно гірші. Радіант Ета-Акварид сходить над обрієм за дві години до світанку. Тож для того, аби ними помилуватися, треба прокинутися о 2–3 годині ранку і піти дивитися на зорі, що для більшості людей може здатися занадто складним завданням.

Радіант Ета-Акварид. Джерело: phys.org

Ета-Аквариди та комета Галлея

Мабуть, найцікавіша особливість Ета-Акварид — це їхнє джерело. Ним є ніщо інше, як знаменита комета Галлея. Вона є першою «хвостатою зорею», щодо якої було доведено, що вона повертається до Сонця із певною періодичністю. ЇЇ афелій розташований далеко за орбітою Урана, але коли вона наближається до Сонця, то опиняється до нього вдвічі ближче, ніж Земля, і в цей момент стає надзвичайно яскравою.

Стається це в середньому раз на 75–76 років. Щоправда, зараз орбіта комети розташована достатньо далеко від земної. Однак так було не завжди, адже прилітає вона до нас останні 10 тис. років, і за цей час планети-гіганти, зокрема і Юпітер, неодноразово її змінювали

Орбітою, якою вона тоді рухалася, розсіяна велетенська кількість дрібних твердих частинок. Їх то ми й сприймаємо як два метеорні потоки. Перший — Оріоніди, які спостерігаються у жовтні, а другий — Ета Аквариди, пік яких настане невдовзі.

Останніми роками коливання інтенсивності потоку Ета-Акварид були достатньо помітними. У 2005 році ZHR сягав 70, у 2013 — 100, а у 2017 — 75. У китайських історичних хроніках містяться відомості про значно масштабніші спалахи активності: у 74, 401, 443, 466, 530, 687, 839, 905, 927 та 934 роках до нашої ери. Вчені пов’язують їх з якимись стародавніми  подіями на поверхні комети Галлея.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту
Ета-Аквариди
Ета-Аквариди. Джерело: www.streetastronomy.com.ua

Пік Ета-Акварид у 2025 році

Якщо бути зовсім точним, то пік Ета-Акварид у 2025 році настане 6 травня о 3:00 за гринвіцьким часом. В Україні в цей момент буде шоста ранку. Важливою також є інформація про фазу Місяця, оскільки його світло заважає бачити метеори. Це буде другий день після першої чверті, й освітленість диска становитиме 72%.

Це означає, що Місяць достатньо сильно освітлюватиме небо. На щастя, перед самим світанком він встигне сховатися за обрій. Саме тоді приблизно протягом 30 хвилин умови для спостереження Ета-Акварид будуть найкращими.

Тож якщо ви хочете ними помилуватися, варто прокинутися за кілька годин до того і піти кудись, де мало світлового забруднення. До речі, зробити це також можна на день раніше або на день пізніше в той самий час, хоча тривалість періоду ідеальної видимості в ці дні буде ще коротшою.

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту