Одним з основних ризиків для екіпажу потенційної марсіанської експедиції є радіація. Під час багатомісячного перельоту космонавти зазнають більших доз випромінювання, ніж під час місій на навколоземній орбіті. Але наскільки велика небезпека?
На щорічному Європейському конгресі планетарних наук, що пройшов у Берліні, фахівці місії ExoMars озвучили результати вимірювань радіаційної ситуації на шляху до Марсу. Вони проводилися дозиметром «Люлін-МЛ», який є частиною встановленого на борту станції TGO детектора нейтронів FREND (Fine Resolution Epithermal Neutron Detector). Прилад показав, що під час шестимісячного польоту до Марсу та зворотного повернення на Землю, екіпаж космічного корабля отримає дозу радіації, еквівалентну 0,66±0,12 зіверта. Для порівняння, максимальна гранична доза, яка вважається за допустиму за весь час кар’єри космонавта, становить 1 зіверт.
Варто зазначити, що виміряний TGO рівень радіації у міжпланетному просторі виявився приблизно на 20% вищим, ніж під час польоту марсохода Curiosity (2011 – 2012 рр.). Це з тим, що TGO летів під час мінімуму сонячної активності. У ці проміжки часу у Сонячну систему проникає більша кількість галактичних космічних променів.
Водночас польоти під час періодів підвищеної активності нашого світила загрожують ще більшим ризиком. Якщо корабель опиниться на дорозі потужного сонячного викиду, екіпаж може одночасно отримати дуже серйозні дози опромінення. Щоб захиститися від подібних загроз, інженери мають намір оснащувати пілотовані марсіанські кораблі протирадіаційним притулком. Альтернативою цьому може стати використання нових типів рухових установок, здатних суттєво скоротити час міжпланетного перельоту та, як наслідок, зменшити дози радіаційного опромінення, які отримає екіпаж під час місії.
За матеріалами http://www.esa.int
