Фото дня: «голодний Місяць»

Представлене зображення було отримане 17 лютого 2022 року астрофотографом Ендрю Маккарті. Він сфотографував тзв. «голодний Місяць».

Полная Луна. Источник: Andrew McCarthy

«Голодний Місяць» є традиційною назвою лютневої повні у культурах багатьох народів світу з однієї й тієї самої причини. Наприкінці зими добігають кінця запаси їжі та випадає найбільше опадів, що суттєво ускладнює полювання.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Зроблена Маккарті світлина дозволяє роздивитися ряд головних місячних пам’яток, включно з морями та найбільшими кратерами. Найпомітніша ударна формація розташована у південній частині диску Місяця. Це відомий кратер Тихо. Його яскравість обумовлена відносною молодістю. Аналіз доставлених експедицією Apollo 17 зразків дозволив визначити, що вік структури становить 108 млн років, а це зовсім небагато за астрономічними мірками. Очевидно, свідками формування кратеру були динозаври, що жили на Землі в ту епоху.

Це вже далеко не перший видовищний портрет Місяця, створений Ендрю Маккарті. Нещодавно він сфотографував транзит МКС над Морем Спокою. Також ви можете пройти наш тест і визначити рівень своїх знань про Місяць.

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа
У Чумацькому Шляху виявили найпотужніший природний прискорювач частинок
Blue Origin виявили справжню причину вибуху ракети New Glenn
Надмасивна чорна діра-утікачка допомогає зрозуміти стародавнє злиття
Астробіолог побачив у бактеріях з чистих кімнат NASA несподівану користь
Що Spirit насправді бачив у ґрунті кратера Гусєва
Зодіакальний пил інших систем може завадити пошуку життя у Всесвіті
Нестійкість Кельвіна — Гельмгольца вперше зафіксована на Сонці
Ракета Falcon 9 розлетілась на друзки біля кратера Ейнштейна
Під зорепад Персеїд українці зможуть залишити своє бажання на інтерактивній зоряній мапі
Створений у КПІ наносупутник PolyITAN-1 потрапив до Книги рекордів України