Фото дня: Сатурн крізь серпанок Титана

31 березня 2005 року апарат Cassini здійснив свій четвертий проліт поблизу Титана. Через кілька хвилин після проходження точки мінімального зближення він зробив кілька знімків супутника й газового гіганта. Після їх об’єднання вийшло дивовижне композитне зображення. На ньому можна побачити Сатурн, що просвічує крізь серпанок у титаніанській атмосфері.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту
Титан і Сатурн. Джерело: NASA/JPL/SSI/Val Klavans

Титан є найбільшим супутником Сатурна. Його діаметр становить 5152 км, що навіть більше за діаметр Меркурія. Це єдиний відомий нам супутник планети, що має щільну атмосферу, і друге — після Землі — тіло Сонячної системи, на поверхні якого існують резервуари, наповнені рідиною. На Титані йдуть дощі, течуть річки, що впадають у великі озера та моря. Щоправда, на відміну від нашої планети, вони наповнені не водою, а сумішшю рідких вуглеводнів (переважно метану й етану).

У момент знімкування Cassini перебував на відстані 7 тис. км від поверхні Титана і в 1,2 млн км від Сатурна. Характерні темні смуги, які можна побачити в північній півкулі газового гіганта — тіні, які відкидають його кільця. Об’єднання знімків і обробку отриманого зображення здійснив астроентузіаст Вел Клевенс (Val Klavans).

За матеріалами https://www.flickr.com

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту