При першому погляді на це зображення може скластися враження, що це якась жива клітина, яка розглядається у мікроскоп. Але це не так. Насправді зображення було отримане за допомогою одного з найдорожчих космічних інструментів в історії людства — телескопа Hubble. На знімку зображена планетарна туманність NGC 2022.
Туманність розташована у сузір’ї Оріона на відстані близько 8100 світлових років. У центрі цієї величезної сферичної хмари з газу та пилу розташовується зоря, що вмирає. Колись вона нагадувала наше Сонце, але згодом повністю вичерпала запаси водневого термоядерного палива і почала розширюватися, поступово перетворюючись на червоного гіганта.
Деякий час постарілому світилу ще вдавалося утримувати свою роздуту оболонку. Але рано чи пізно зоря починає скидання верхніх шарів атмосфери. Потужне ультрафіолетове випромінювання її оголеного ядра, іонізувало газ і пил, в результаті чого утворилася світна у видимому діапазоні планетарна туманність.
Красу цієї фази зоряної еволюції можна порівняти лише з її швидкоплинністю. Через кілька десятків тисяч років ядро загиблої зорі охолоне і стиснеться, перетворившись на тьмяний білий карлик. Він перестане випромінювати достатньо ультрафіолету для іонізації скинутої оболонки. В результаті газова хмара повністю рекомбінує і перестане бути видимою, а потім розсіється в космічному просторі, ставши матеріалом для формування нових поколінь світил та їх планет.
За матеріалами https://spacetelescope.org
