Перша великомасштабна війна в Європі з часів Другої Світової цього року відсунула на задній план суперечки щодо запровадження/відміни так званого «літнього часу». Тому ми, як це вже стало звичним, о 4-й годині ранку в останню неділю жовтня переведемо свої годинники на одну годину назад. Хоча більшість електронних пристроїв давно це робить автоматично.
Власне, історія появи «літнього часу» тісно пов’язана з війною, й навіть не Другою, а Першою Світовою. Хоча окремі спроби розпочати «переведення годинників» на деяких обмежених територіях підіймалися ще на початку XX століття, справді масовим це явище стало лише у 1916-1918 роках. Цікаво, що, хоча ініціатори та головні прибічники цієї ідеї проживали здебільшого в англомовних країнах, першими «літній час» запровадили їхні суперники — Німецька імперія та Австро-Угорщина. Це сталося 30 квітня 1916-го та пояснювалось у першу чергу необхідністю економії природних ресурсів, до яких дві «континентальні імперії» мали обмежений доступ. Великобританія з колоніями та Російська імперія від таких обмежень практично не страждали, але наступного року стрілки почали переводити й вони. Сполучені Штати наслідували їм 1918-го.
Після закінчення війни практично всі країни відмовилися від переведення стрілок або ж віддали його на розсуд місцевих адміністрацій. РРФСР, яка прийшла на зміну Російській імперії, ще чотири роки користувалася «літнім часом», однак уже у створеному в кінці 1922-го СРСР цю практику відмінили. Згадали про неї 21 червня 1930 року, але восени додану годину «віднімати» не стали й залишили на постійній основі під назвою «декретного часу».
Непорозумінь у комунікаціях із сусідніми країнами ці «часові стрибки» практично не викликали, оскільки «держава робітників і селян» була досить щільно ізольована від зовнішнього світу. Та врешті 1 квітня 1981 року там знову запровадили практику «переведення» стрілок і почали додавати годину вже до декретного часу. Відтоді три десятиліття з квітня по жовтень РФ жила за дивним часом, що на дві години випереджав поясний. Лише 2011 року «літній час» там був скасований. Тоді ж до цього рішення приєдналася Білорусь.
У той самий період в Україні при владі опинилися відверто проросійські політики, й вони зробили спробу протягнути через Верховну Раду аналогічне рішення. Всі ці спроби були заблоковані, а з 2014 року, коли наша країна остаточно обрала курс на євроатлантичну інтеграцію, питання відмови від літнього часу ми узгоджуємо з Європейським Союзом, де з цього приводу досі тривають дискусії. Так чи інакше, в поточному році скасовувати повернення на «зимовий час» (стандартний час другого східного поясу) ніхто не збирається. Тому в неділю, 30 жовтня, ми знову матимемо можливість поспати на годину довше — в усякому разі, ті, хто не бере безпосередньої участі у бойових діях.
Зараз наочною причиною для додаткових заходів, що сприятимуть енергозбереженню, є майже щоденні відключення електрики, спричинені ворожими ракетними обстрілами. А ще завдяки переведенню стрілок ми перестанемо жити за одним часом зі столицею країни-окупанта. Що має певне символічне значення та може бути непоганим аргументом для прибічників запровадження в Україні постійного «зимового» часу. Але, мабуть, наразі всі подібні дискусії краще відкласти до мирних часів.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
