Hubble провів спостереження згасаючої наднової

У січні 2018 року в спіральній галактиці NGC 2525, розташованій за 70 мільйонів світлових років від Чумацького Шляху, спалахнула наднова. На піку яскравості її світність була в 5 мільярдів разів вищою за сонячну. Ця подія отримала позначення SN 2018gv.


Галактика NGC 2525. Джерело: NASA, ESA, A.Riess (STScI/JHU) і команда SH0ES

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Шкарпетки Космічна Капібара – Велика Капі

До товару

Спалах віднесли до типу Іа. Такі наднові спалахують в результаті того, що білі карлики перевищують ліміт Чандрасекара (він становить приблизно 1,44 сонячної маси). Зазвичай це відбувається в результаті акреції (перетікання) на них речовин з зірки-супутника. Ключовою особливістю спалахів Ia є те, що вони мають майже однакову максимальну світність. Тому їх активно використовують як «стандартні свічки» для визначення відстаней до інших галактик.

Ця обставина дозволила астрономам включити SN 2018gv в програму SH0ES (Supernovae H0 for the Equation of State). Її основною метою є визначення швидкості, з якою розширюється Всесвіт. Ще в лютому 2018 року телескоп Hubble почав спостерігати за надновою.

Загалом космічна обсерваторія «стежила» за SN 2018gv протягом одного року. Поєднавши знімки, отримані телескопом, вчені створили даний таймлапс, наочно продемонструвавши процес поступового згасання наднової.

За матеріалами: https://www.nasa.gov

Новини інших медіа
У Чумацькому Шляху виявили найпотужніший природний прискорювач частинок
Blue Origin виявили справжню причину вибуху ракети New Glenn
Надмасивна чорна діра-утікачка допомогає зрозуміти стародавнє злиття
Астробіолог побачив у бактеріях з чистих кімнат NASA несподівану користь
Що Spirit насправді бачив у ґрунті кратера Гусєва
Зодіакальний пил інших систем може завадити пошуку життя у Всесвіті
Нестійкість Кельвіна — Гельмгольца вперше зафіксована на Сонці
Ракета Falcon 9 розлетілась на друзки біля кратера Ейнштейна
Під зорепад Персеїд українці зможуть залишити своє бажання на інтерактивній зоряній мапі
Створений у КПІ наносупутник PolyITAN-1 потрапив до Книги рекордів України