Hubble та Chandra зібрали зоряний букет на День святого Валентина

Одне з найбільш деталізованих зображень області космосу — галактична туманність Тарантул, відома також як 30 Doradus (NGC 2070). Це унікальне поєднання рентгенівських даних обсерваторії Chandra (синьо-зелений), оптичних знімків телескопа Hubble (жовтий) і радіоданих ALMA (помаранчевий). Результат вражає: масивна космічна структура нагадує фіолетово-рожевий букет, де кожна цятка й прожилка — це зоря, газ чи пил. 

NGC 2070
Світлина туманності Тарантул (NGC 2070). Фото: NASA / CXC / SAO

Космічна адреса

Туманність Тарантул розташована у Великій Магеллановій Хмарі (ВМХ) — галактиці-сусідці Чумацького Шляху на відстані 160 тис. світлових років від нас. Вона є найпотужнішим зоряним розплідником у місцевій групі галактик, що охоплює наш Чумацький Шлях і галактику Андромеди. Завдяки своєму розміру, яскравості й активності 30 Doradus є об’єктом постійних спостережень. 

Цей регіон має настільки багаті запаси «пального» для формування світил, що процес триватиме ще щонайменше 25 млн років. Щільне скупчення в центрі містить наймасивніші зорі, відомі науці. Їхній вік не перевищує 1–2 млн років, тоді як наше Сонце, наприклад, існує вже близько 5 млрд років. 

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше
30 Doradus (NGC 2070)
Розташування окремих об’єктів, що формують туманність Тарантул. Фото: NASA / CXC / SAO

Молоді масивні зорі в туманності Тарантул генерують потужні космічні вітри, які разом із речовиною від вибухів наднових створюють фантастичні форми: дуги, стовпи й бульбашки. На рентгенівських зображеннях видно розсіяний гарячий газ, що є наслідком цих процесів. Він світиться фіолетово-рожевими відтінками, які підкреслюють структуру зоряного розплідника. 

Світлина туманності Тарантул нагадує про чарівну безмежність Всесвіту. Фіолетово-рожевий букет із сяючих зір, хмар газу та пилу демонструє, як у хаосі космічних процесів народжується краса, яка надихає й розкриває таємниці походження світил і галактик. 

Рекордні спостереження Chandra

За 23 дні спостережень обсерваторія Chandra виявила 3615 джерел рентгенівського випромінювання. Серед них — масивні зорі, зоряні системи, що ще формуються, та молоді скупчення. Це суттєвий прорив, адже попередні спостереження тривали лише 1,3 дня. 

Chandra також допомагає вивчати дифузне рентгенівське випромінювання в таких регіонах і відстежувати зміни у 30 найяскравіших зорях 30 Doradus. Наприклад, деякі з цих зір утворюють подвійні системи, їхню взаємодію можна оцінити за змінами рентгенівського світіння. 

Раніше ми повідомляли про те, як Hubble зазнімкував фабрику пилу у Великій Магеллановій Хмарі.  

За матеріалами NASA

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту