Ганімед — один із найдивовижніших супутників планет Сонячної системи. За розмірами він перевершує Меркурій і при цьому має власне магнітне поле. Його поверхня вкрита водяним льодом, під яким, ймовірно, криється океан або навіть кілька океанів, розділених льодяними шарами. Він також має вкрай розріджену атмосферу, що утворюється в результаті бомбардування його поверхні зарядженими частинками та сонячним випромінюванням.
Ганімед. Джерело: NASA/JPL-Caltech/SwRI/MSSS/Kevin M. Gill
У 1998 році телескоп Hubble провів знімання Ганімеда в ультрафіолетовому діапазоні. На отриманих зображеннях не лише вдалося виявили полярні сяйва, а й побачити розбіжності в їхній візуалізації на різних довжинах хвиль. Тоді астрономи пояснили цю різницю наявністю атомарного кисню, який сильніше впливає на один спектральний діапазон, ніж на інший.
У 2018 році Hubble знову звернув погляд на Ганімед, цього разу був використаний досконаліший інструмент, встановлений на орбітальній обсерваторії під час останньої місії обслуговування. Метою нового дослідження було визначення кількості атомарного кисню в атмосфері супутника. Однак, на подив учених, їхні пошуки так ні до чого й не привели. Повторний аналіз архівних зображень показав, що різниця в даних найбільше виражена в районі денної сторони Ганімеда. Отже дослідники дійшли висновку, що справа у водяній парі, яка утворюється в екваторіальних областях Ганімеда. Коли Сонце перебуває в зеніті, його тепла стає достатньо, щоб вивільнити невелику кількість молекул води.
Ультрафіолетові зображення Ганимеда, отримані телескопом Hubble. Джерело: NASA, ESA, Lorenz Roth (KTH)
Ці результати мають важливе значення для апарата JUICE, який прибуде до Юпітера у 2029 році. Наприкінці своєї місії він вийде на постійну орбіту навколо Ганімеда та розпочне вивчення його атмосфери, магнітосфери та внутрішньої будови.
За матеріалами https://www.nasa.gov
