Кілька років тому вчені помітили на Марсі химерні фігури, схожі на темні віяла. Нещодавні дослідження допомогли встановити, що за їхнє утворення відповідальний вуглекислий газ. В холодних умовах червоної планети він спочатку замерзає, а потім утворює гейзер.
Кругообіг вуглекислого газу
Хоча це холодна, мертва планета, Марс все ж має свою природну красу. Це зображення показує нам те, чого ми ніколи не побачимо на Землі.
Марс має лише тонку, неміцну атмосферу, більшу частину якої (95%) складає вуглекислий газ. Коли настає марсіанська зима, CO2 замерзає й утворює товстий шар на поверхні в полярних регіонах. Він лежить там у стані спокою місяцями.
З наближенням весни температура поступово підвищується. Сонячне світло проходить крізь напівпрозорий замерзлий шар CO2, зігріваючи ґрунт під ним.
Потепління сублімує замерзлий CO2 у пару, яка накопичується під твердим CO2. Зрештою, газ виходить через слабкі місця в льоду. Він може вивергатися у вигляді гейзерів, які викидають темнішу речовину на замерзлу поверхню.
Магазин від Universe Space Tech
Комплект журналів Сонце, Місяць та Марс
До товаруГейзери на Марсі
Камера HiRISE на орбітальному апараті NASA Mars Reconnaissance Orbiter отримала зображення цих гейзерів на Марсі в жовтні 2018 року. Вона також зробила інші знімки марсіанських СО2-гейзерів.
Деякі з марсіанських СО2-гейзерів вивергаються й створюють темні плями розміром до 1 км у діаметрі. Вони живляться значною енергією та можуть вивергатися зі швидкістю до 160 км/год.
Іноді виверження створюють темні області під льодом, схожі на павуків.
Вчені називають ці особливості аранеподібним рельєфом або павутинним рельєфом. Вони зустрічаються у вигляді скупчень, які надають поверхні зморшкуватого вигляду. Вчені NASA відтворили ці патерни в лабораторних тестах, щоб зрозуміти процеси, які стоять за їх формуванням.
Модель Кейффера
Процес, який пояснює, як кругообіг СО2 створює ці особливості, називається моделлю Кейффера. Х’ю Кейффер працював у Геологічній службі США, коли він і його колеги опублікували у 2006 році в журналі Nature статтю, що пояснює цю модель, під назвою «Струмені CO2, утворені сублімацією під напівпрозорою крижаною плитою в сезонній південній полярній крижаній шапці Марса».
«Ми припускаємо, що сезонна крижана шапка утворює непроникну, напівпрозору плиту з CO2 льоду, який сублімується з основи, створюючи газ високого тиску під плитою. Цей газ левітує лід, який врешті-решт розривається, утворюючи високошвидкісні викиди CO2, які вивергають частинки розміром з пісок струменями, утворюючи плями та розмиваючи канали», — пишуть Кайффер і його співавтори у своїй статті.
Можливо, люди упереджені, але немає нічого прекраснішого та величнішого за Землю. Покоління поетів оспівували її красу до такої міри, що вона межує з духовністю. Однак, коли справа доходить до CO2-гейзерів та природних візерунків, які вони створюють, Марс має те, чого немає на Землі.
За матеріалами: phys.org
