Індійська організація космічних досліджень (ISRO) повідомила про припинення спроб зв’язатися зі спускальною платформою «Вікрам» і місяцеходом «Праг’ян». Отже, організація визнала завершення їхньої місії.
Спускальна платформа «Вікрам» відокремилася від перелітного модуля місії «Чандраян-3» 17 серпня. За шість днів вона здійснила успішну посадку в південному приполярному регіоні Місяця, зробивши Індію четвертою країною в історії, яка зуміла домогтися такого результату.
Після посадки «Вікрам» випустив місяцехід «Праг’ян». За наступні дні він проїхав близько сотні метрів місячною поверхнею. Місяцехід і платформа передали на Землю низку знімків навколишньої місцевості, а також виміряли температуру та провели хімічний аналіз місцевого ґрунту. У ньому було знайдено алюміній, залізо, кальцій, хром, титан, марганець, кисень і кремній, а також сірку.
Крім того, «Вікрам» взяв участь у цікавому експерименті з «підскоку». Після того як інженери знову активували її двигун, платформа піднялася на 40 см і сіла приблизно за 40 см від свого початкового місця посадки.
Наближення місячної ночі ознаменувало завершення наукової програми місії. Оскільки ні «Праг’ян», ні «Вікрам» не мали радіоізотопних обігрівальних елементів, ймовірність пережити двотижневу ночівлю за температур, що опускаються нижче -120 °C, оцінювалася як не дуже велика. Проте інженери ISRO вжили всіх можливих заходів, щоб збільшити шанси на виживання місяцехода та платформи.
22 вересня над місцем посадки «Вікрама» та «Праг’яна» знову зійшло Сонце, і ISRO почало робити активні спроби відновити з ними зв’язок. На жаль, попри всі старання фахівців, їм так і не вдалося почути сигнал. 6 жовтня місце посадки знову занурилося в темряву. Після цього ISRO офіційно визнало завершення їхньої роботи.
Усупереч тому, що «Вікраму» та «Праг’яну» не вдалося прокинутися, вони повністю виконали всі поставлені перед ними завдання. Крім того, на навколомісячній орбіті все ще продовжує роботу перелітний модуль «Чандраян-3». Він оснащений науковим інструментом, що займається вимірюванням спектральних і поляриметричних характеристик Землі. Ці дані стануть у пригоді вченим, які вивчають землеподібні екзопланети.
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
