Астрономи залучили телескоп James Webb (JWST) для визначення нижньої межі маси невдалих зір у туманності Полум’я. Вона становить 2–3 маси Юпітера.
Коли йдеться про регіони активного зореутворення, ми маємо на увазі, що в них народжуються зорі. Однак це не зовсім так. Під час процесу фрагментації молекулярні хмари поступово розпадаються на все дрібніші одиниці, або фрагменти. Найменші з них мають недостатню масу, щоб усередині них могли запуститися термоядерні реакції.
Такі «зорі, що не відбулися» діляться на дві основні категорії. Тіла, чия маса становить від 13 до 80 мас Юпітера, називають коричневими карликами. Менш масивні тіла класифікуються як об’єкти, що вільно літають.
Магазин від Universe Space Tech
Журнал Астероїди і Комети №1 2026 (194)
До товаруВивчення невдалих зір є непростим завданням. Вони швидко стають дуже тьмяними та набагато холоднішими за зорі. Ці фактори роблять спостереження за ними за допомогою більшості телескопів важким, якщо не неможливим, навіть якщо йдеться про зовсім невеликі відстані.
Однак поки коричневі карлики та об’єкти, що вільно літають, дуже молоді, вони відносно гарячі й випускають інфрачервоне випромінювання. Його особливість полягає в тому, що воно може проходити через щільні газопилові хмари в регіонах активного зореутворення. Це дає астрономам можливість вивчати їх за допомогою телескопів, на кшталт JWST.
У межах нового дослідження, команда астрономів залучила JWST для вивчення туманності Полум’я. Вона являє собою осередок зореутворення віком менше ніж 1 мільйон років, розташований на відстані 1400 світлових років від Землі. Дослідників цікавила нижня межа маси об’єктів, що народжуються в таких регіонах.
Спостереження дали відповідь на це питання. JWST виявив вільно плаваючі об’єкти в туманності Полум’я, чия маса лише у два-три рази перевищує масу Юпітера. Оскільки чутливість телескопа дозволяє знаходити об’єкти масою до 0,5 маси Юпітера, астрономи вважають, що знайшли межу фрагментації молекулярних хмар. Це означає, що будь-які об’єкти вільного польоту в Чумацькому Шляху, чия маса не перевищує маси Юпітера, спочатку сформувалися як планети, а вже потім були викинуті зі своїх систем.
Раніше ми розповідали про те, як JWST зазнімкував «пісочний годинник», у якому народжуються нові зорі.
За матеріалами Phys.org
