James Webb підтвердив правоту Hubble: протопланетні диски існували довше в ранньому Всесвіті

Космічний телескоп James Webb (JWST) вирішив давню суперечку, підтвердивши висновок, зроблений обсерваторією Hubble понад 20 років тому. Його суть полягає в тому, що протопланетні диски в ранньому Всесвіті існували довше, ніж зараз.

Зоряне скупчення NGC 346 на знімку телескопа James Webb. Колами позначені вивчені ним зорі, оточені протопланетними дисками. Джерело: NASA, ESA, CSA, STScI, Olivia C. Jones (UK ATC), Guido De Marchi (ESTEC), Margaret Meixner (USRA)

У 2003 році Hubble представив докази існування масивної екзопланети біля дуже старої зорі, майже такої ж старої, як Всесвіт. Ця знахідка поставила в глухий кут астрономів. Річ у тім, що зорі, які існували на початку Всесвіту, формувалися здебільшого з водню та гелію, практично не маючи важких елементів, які є будівельними блоками планет. Теоретичні моделі показували, що за таких вступних протопланетні диски повинні дуже швидко розсіюватися під дією зоряного випромінювання, не даючи можливості сформуватися великим екзопланетам.

Щоб вирішити цю загадку, вчені використали JWST. Телескоп був спрямований на зоряне скупчення NGC 346 у Малій Магеллановій хмарі — карликовій галактиці, яка є одним із найближчих сусідів Чумацького Шляху. NGC 346 було обрано тому, що містить мало важких елементів. Отже, її можна використати як своєрідну природну лабораторію для вивчення зоряного середовища з умовами, схожими на ті, що існували в ранньому Всесвіті.

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше

У середині нульових Hubble вже спостерігав за NGC 346 і виявив у ньому безліч зір віком від 20 до 30 млн років, навколо яких все ще існували протопланетні диски. Це суперечило результатам спостережень регіонів активного зореутворення Чумацького Шляху, і показало, що такі диски зазвичай розсіюються лише через 2-3 мільйони років.

Отриманий телескопом James Webb спектр однієї із зір скупчення NGC 346. Джерело: NASA, ESA, CSA, Joseph Olmsted (STScI)

JWST вдалося отримати спектри зір у скупченні NGC 346 і підтвердити висновки «колеги». Дійсно, навіть у відносно старому віці вони все ще оточені дисками, і все ще перебувають у процесі поглинання матеріалу. Це означає, що екзопланети в таких системах мають набагато більше часу для формування та зростання, ніж у регіонах нашої галактики де формуються зорі та які містять більше важких елементів.

На думку вчених, існує два різних механізми або навіть їхня комбінація, що дозволяють протопланетним дискам довше зберігатися в середовищі з дефіцитом важких елементів. По-перше, диски дійсно здуваються під дією зоряного випромінювання. Але, вочевидь, цей процес ефективний лише коли в ньому присутня велика кількість елементів, важчих за водень і гелій.

Друга можливість полягає в тому, що для формування зорі, схожої на Сонце, за нестачі важчих елементів їй доведеться почати з більшої газової хмари. Більша газова хмара призведе до утворення більшого диска. Отже, зоряному випромінюванню знадобиться більше часу, щоб здути залишки диска.

За матеріалами NASA

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту