Астрономи вперше виміряли склад атмосфери планети, що обертається всередині орбіти так званого гарячого Юпітера, — і з’ясували, що обидва світи, найімовірніше, народилися далеко від своєї зорі, а вже потім поступово мігрували ближче до неї. Результати роботи опубліковані 2026 року в журналі Astrophysical Journal Letters.
Незвична пара
Зоряна система TOI-1130 розташована за 190 світлових років від Землі. Ще 2025 року дослідниця Челсі Х. Хуан виявила в ній рідкісний дует: мінінептун та гарячий Юпітер, які обертаються навколо спільної зорі кожні чотири та вісім діб відповідно.
Гарячі Юпітери вважаються планетами-одинаками, бо їхня гравітація зазвичай виштовхує будь-які інші тіла з внутрішніх орбіт. Сам факт існування такого дуету одразу поставив питання про те, як подібна система могла утворитися.
Магазин від Universe Space Tech
Дитяча бананка Noosphere – Космічні котики
До товаруЩо показав James Webb
Команда науковців Массачусетського технологічного інституту (МТІ) скористалася космічним телескопом NASA James Webb (JWST), щоб проаналізувати атмосферу мінінептуна TOI-1130b. Телескоп фіксує, які довжини хвиль поглинає планета — це дозволяє визначити хімічний склад її атмосфери.
Виявилося, що вона насичена водяною парою, вуглекислим газом, діоксидом сірки та слідами метану — молекулами важчими, ніж водень і гелій. Такий склад не міг сформуватися поруч із зорею.
Крижана колиска
За словами науковців, єдине пояснення, що обидві планети утворилися далеко від зорі, за так званою лінією криги. Це мінімальна відстань від зорі, за якою температура достатньо низька, щоб водяна пара конденсувалася одразу в лід.
У тій холодній зоні крижані частинки осідають на пилових зернах, і молода планета поступово накопичує важку атмосферу. Коли згодом обидва тіла почали зміщуватися ближче до зорі, лід випаровувався, але склад газової оболонки зберігся.
«Це перший натяк на те, що такі мінінептуни, що утворилися за межею льоду, справді існують у природі», — зазначає провідний автор дослідження Саугата Барат з Інституту астрофізики та космічних досліджень імені Кавлі при Массачусетському технологічному інституті.
Джерело: doi.org
