Під час аналізу зображень стародавніх галактик, зроблених телескопом James Webb (JWST), дослідники зі Стокгольмського університету виявили компактні структури. Вони дозволяють пролити світло на особливості процесів зореутворення у цю епоху.
Відкриття було зроблено завдяки використанню ефекту під назвою гравітаційної лінзи. Він виникає, коли гравітація якогось дуже масивного тіла або структури викривляє і посилює світлові промені, що проходять через її центр, діючи як гігантське збільшувальне скло. У цьому випадку роль такої лінзи зіграло зазнімковане JWST галактичне скупчення.
Коли астрономи проаналізували знімки, виявили, що гравітація скупчення збільшила зображення найвіддаленіших фонових галактик. Разом із роздільною здатністю самого телескопа це дозволило вивчити їхню будову. Зазначається, що світлу від найстарішої зі зазнімкованих JWST галактик знадобилося 13 млрд років, щоб досягти Землі.
У ході аналізу знімків вченим вдалося виявити зоряні згустки — дуже компактні структури всередині перших галактик. Це допомогло їм вивчити зв’язок між їх створенням та еволюцією, а також збільшенням галактик через кілька мільйонів років після Великого вибуху. Раніше це було зробити неможливо.
Відкриття наочно продемонструвало можливості JWST щодо вивчення стародавніх галактик. За словами дослідників, вони сподіваються, що в майбутньому телескоп допоможе зрозуміти, як саме відбувалося їхнє формування та розвиток.
За матеріалами https://phys.org
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
