NASA опублікувала дивовижне зображення галактики ESO 350-40, також відомої як галактика Колесо Воза. Воно було отримане космічним телескопом James Webb (JWST). Знімок демонструє раніше небачені подробиці процесів зореутворення та активності центральної чорної діри, які в ній відбуваються.
Жертва галактичного зіткнення
Галактика Колесо Воза розташована на відстані 500 млн світлових років від Землі у напрямку сузір’я Скульптор. Її оцінний діаметр становить 150 тисяч світлових років, що набагато більше, ніж діаметр диска Чумацького Шляху.
Вважається, що у минулому Колесо Воза була звичайною спіральною галактикою, яка нагадувала нашу. Потім вона пережила лобове зіткнення з галактикою-компаньйоном, що назавжди змінило її форму.
Галактика Колесо Воза має два кільця — яскраве внутрішнє, а також зовнішнє. Вони розширюються назовні від центру зіткнення подібно до кіл на воді, в яку впав камінь. Це продукт потужної ударної хвилі, яка ущільнила газопилові хмари, що призвело до потужного спалаху зореутворення. Внутрішнє кільце містить величезну кількість гарячого пилу та складається з мільярдів молодих зір. Зовнішнє кільце розширювалося приблизно 440 млн років. Цей процес супроводжувався народженням нових зір та спалахами наднових.
Інші телескопи, зокрема і Hubble, неодноразово знімкували Колесо Воза. Але багато деталей процесів, які відбуваються у ній, були приховані від спостерігачів пиловими хмарами. На щастя, інфрачервоне випромінювання проходить через пил, це дає можливість JWST фіксувати раніше небачені подробиці.
Галактика Колесо Воза на знімках James Webb
Загалом, JWST зробив два портрети Колеса Воза. Перший є композитним. Він зібраний з даних, отриманих камерами NIRCam (її даним відповідають синій, оранжевий та жовтий колір) та MIRI (червоний колір). Зображення демонструє безліч блакитних цяток, які відповідають окремим зорям або осередкам зореутворення. NIRCam також вдалося виявити різницю між старішими зоряними популяціями та щільним пилом в ядрі, а також молодшими групами світил зовні.
Другий портрет Колеса Воза складений на основі даних камери MIRI. Він демонструє серію спіралеподібних спиць, які є скелетом галактики. Спиці були вперше помічені на знімках Hubble, але вони набагато помітніші на зображенні JWST. Вони переважно складаються із силікатного пилу. Також можна звернути увагу на характерне оранжеве свічення зовнішнього кільця галактики. Це викликане тим, що випромінювання молодих зір іонізувало навколишній вуглеводневий пил.
Раніше ми розповідали про те, як James Webb знайшов свого першого кандидата у наднову зорю.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
