James Webb зазнімкував галактику Сомбреро

NASA опублікувала знімки знаменитої галактики Сомбреро, зроблені телескопом James Webb (JWST). Вони дозволили розкрити секрети її минулого.

Галактика Сомбреро в ближньому інфрачервоному діапазоні (знімок телескопа James Webb). Джерело: NASA, ESA, CSA, STScI

Галактика Сомбреро розташована на відстані 31 млн світлових років від Землі й має масу, що у 800 млрд разів перевершує сонячну. Вона добре відома всім шанувальникам астрономії завдяки своєму характерному зовнішньому вигляду: яскравому ядру, оточеному смугою пилу.

Наприкінці 2024 року JWST вперше зазнімкував галактику Сомбреро. Тоді знімкування відбувалося в середньому інфрачервоному діапазоні. Це дозволило астрономам розглянути її внутрішню структуру і краще зрозуміти будову навколишнього пилового диска.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Цього разу знімкування відбувалося в ближньому інфрачервоному діапазоні. Фото JWST демонструє центральну опуклість Сомбреро — щільно згруповану групу зір у галактичному ядрі. На знімку також видно пилове кільце.

Вивчення галактик у різних діапазонах довжин хвиль допомагає астрономам зрозуміти, як вони сформувалися й еволюціонували. У випадку з Сомбреро вони виявили низку дивацтв, які вказують на те, що за «тихим фасадом» ховаються сліди бурхливого минулого у вигляді злиття з іншою галактикою.

Однією з таких дивацтв є зорі. У галактиці Сомбреро розташовано близько 2000 кулястих скупчень. Вони складаються з сотень тисяч старих зір, які утримуються разом силою гравітації. Спектроскопічні дослідження показали, що зорі в цих кулястих скупченнях несподівано відрізняються одна від одної, хоча в теорії повинні мати схожі хімічні відбитки. Злиття різних галактик могло б пояснити цю різницю. Ще одним доказом, що підтверджує теорію злиття, є викривлений вигляд внутрішнього диска Сомбреро.

Галактика Сомбреро в ближньому (ліва частина зображення) і середньому (права частина зображення) інфрачервоному діапазоні. Джерело: NASA, ESA, CSA, STScI

Потужна роздільна здатність JWST також дозволила астрономам розрізняти окремі зорі за межами галактики, але не обов’язково на тій самій відстані від неї, деякі з яких здаються червоними. Їх називають червоними гігантами. Це холодні зорі, але їхня велика площа поверхні змушує яскраво світитися на інфрачервоних знімках. Червоні гіганти також виявляються в середньому інфрачервоному діапазоні, тоді як дрібніші блакитні зорі «зникають» під час спостережень на довших хвилях.

За матеріалами NASA

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту