JWST побачив зорі у далеких квазарів

Завдяки можливостям космічного телескопа James Webb (JWST) астрономи зуміли вперше розглянути зорі у далеких квазарів. Випущеному ними світлу знадобилося понад 13 млрд років, щоб досягти Землі.

Що таке квазари?

Перші квазари були виявлені наприкінці 1950-х. Ці об’єкти поставили в глухий кут астрономів: при надзвичайно малих кутових розмірах вони були потужними джерелами радіовипромінювання. Тому для їхнього позначення і став використовуватися термін квазар, утворений від слів quasi-stellar та radiosource (це буквально означає «схоже на зорю радіоджерело»).

Квазар в уявленні художника. Джерело: NOIRLab/NSF/AURA/J. da Silva

Зараз ми знаємо, що квазари — це ядра активних галактик, що були утворені невдовзі після Великого вибуху. Надмасивні чорні діри, що знаходилися в них, стрімко зростали, поглинаючи велику кількість речовини, що супроводжувалося виділенням величезної кількості енергії. І це є однією з головних проблем сучасної астрофізики. Поки що астрономи не мають загальноприйнятої теорії, яка пояснює механізми такого швидкого формування та набору маси чорними дірами в ранньому Всесвіті.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Структура квазарів у ранньому Всесвіті

Для того, щоб перевірити чинні гіпотези про природу квазарів, вченим необхідні дані про параметри надмасивних чорних дір та їх галактик-господарів. Але через їхню величезну віддаленість, довгий час це залишалося практично неможливим. Проте нещодавно у цьому напрямку був зроблений важливий крок. Телескоп JWST зумів провести спостереження зоряного населення двох квазарів J2255+0251 та J2236+0032, що знаходяться на самому кордоні видимого Всесвіту.

Зображення квазарів J2255+0251 та J2236+0032, отримані телескопом JWST. Джерело: Xuheng Ding et al. / arXiv, 2022

J2255+0251 та J2236+0032 були вперше виявлені телескопом «Субару» в межах огляду SHELLQ, проте подальшому вивченню заважала їхня мала яскравість в інфрачервоному діапазоні. Тому естафету перейняв JWST. Він виконав серію спостережень квазарів, після чого астрономи провели низку моделювань, щоб відокремити випромінювання галактик-господарів квазара від випромінювання його ядра.

Дані JWST показали, що J2255+0251 являє собою дископодібну галактику з ефективним радіусом у 6,2 тисячі світлових років. У випадку з J2236+0032, галактика має злегка нахилений дископодібний профіль з ефективним радіусом у 2,0 – 2,6 тисяч світлових років. Маса галактик оцінюється у 25 та 63 млрд сонячних, що робить їх досить масивними об’єктами (особливо за мірками тієї епохи). Варто зазначити, що, на відміну від більшості надмасивних чорних дір у близькому Всесвіті, квазари, що спостерігаються, просторово зміщені від центрів своїх галактик-господарів.

За матеріалами https://arxiv.org

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту